Успіх "Маршу матерів": Який розкол назріває у російській верхівці

Йдеться, в першу чергу, про той факт, що до організаторів "Маршу матерів" – ходи на підтримку підлітків, кинутих в СІЗО за вигаданими звинуваченнями, напередодні акції приходили представники правоохоронних органів з достатньо жорстким пресингом. Більше того, за декілька годин до маршу в околицях його проведення очевидці бачили концентрацію сил ОМОНу з "автозаками". Себто неузгоджену з владою акцію, спрямовану проти свавілля російських правоохоронців, явно збиралися "загвинтити" чи не повним складом.

Але – цього не сталося. В останній момент ОМОН кудись розсмоктався, і близько тисячі учасників ходи спокійно пройшли через центр Москви, дійшли до Верховного суду, де склали дитячі іграшки, і розійшлися. Не було затримано жодного учасника – що для несанкціонованих протестних акцій в Росії на сьогодні результат майже неймовірний.

Власне, і Анну Павликову та Марію Дубовик, на підтримку яких відбувалась хода, на даний момент перевели зі слідчого ізолятора під домашній арешт. Попри добру традицію російської влади "не йти на поступки під тиском" – навіть якщо джерелом "тиску" є власні громадяни.

Факт підготовки до силового вирішення проблеми – яке в останні години раптом відмінили, і справді свідчить про наявність певного протистояння всередині російської влади.

Традиційний розкол між "системними лібералами" та "яструбами-силовиками", звичайно, зберігається. Наприклад, "рупором лібералів", які ніби як захищали ув'язнених підлітків, цього разу виступала кондова путінська пропагандистка Маргарита Симоньян, головний редактор Russia Today та Sputnik, та депутати-комуністи з Держдуми, які намагалися взяти ув'язнених на поруки.

Втім, і "яструби" з силових органів, чимала частина з яких зробили свою кар'єру на розслідуванні абсолютно вигаданих справ, здаватися і не збираються. Хоча б тому, що кількість справ за "екстремізм у соцмережах" в Росії все зростає. З'явився навіть новий різновид шантажу – в окремих росіян невідомі вимагають гроші за недонесення "куди слід" про їх необережні висловлювання у соцмережах.

Наразі точно прогнозувати, чо згорнуть терор у соцмережах російські силовики, чи ні, неможливо.

Але вся штука полягає в тому, що хто б не переміг у цьому протистоянні, ні про яку "лібералізацію" чи "перебудову" в реальності не йдеться. Дискусія відбувається в кращому випадку про те, яким тримати рівень тиску на російське суспільство з боку влади. Доводити цей тиск до рівня Північної Кореї, і слідом за "лайками" і перепостами починати карати "мислезлочини", чи поки зупинитись і гайки не закручувати. Вочевидь, наразі "ліберали" в Кремлі зуміли пролобіювати рішення про те, що нарощувати оберти репресивної машини поки не варто.

Але проблема тих "лібералів" полягає в тому, що зупинитись і "законсервуватись" путінський режим на наявному етапі вже не зможе. Погіршення економічних умов існування населення неминуче викликатиме подальший ріст незадоволення. Який доведеться гасити або йдучи на поступки у зовнішній політиці – для скорочення обсягу антиросійських санкцій, або нарощуючи повноваження і ресурси репресивної машини. Яка в певний момент може стати сильнішою не тільки за "лібералів", але й за постарілого й змиршавілого "Самого". І як горбачовська "перестройка" свого часу показала, що виключно економічна лібералізація радянського концтабору є неможливою, так і найближче майбутнє Росії продемонструє, що "лібералізм від Симоньян та комуністів" є не меншою утопією.