Закручування гайок: Що отримає Україна від зустрічі Волкера із Сурковим

Держдеп США все ж зробить ще одну пропозицію Путіну стосовно повноцінної миротворчої місії на Донбасі перед введенням у дію свіжої порції санкційних обмежень

Журналіст відділу «Світ»
Закручування гайок: Що отримає Україна в…

Спецпредставник США з питань України Курт Волкер таки поїде на переговори до помічника президента Росії Владислава Суркова. Попри те, що попередня зустріч завершилась провалом, який не схильний до драматичних ефектів американський дипломат назвав "значним кроком назад". Попри те, що запланована на грудень зустріч двох посадовців не відбулася. Вочевидь, сторони банально не розуміли, про що ще їм є сенс говорити. Попри те, що новий пакет антиросійських санкцій - закон "Про протистояння противникам Америки за допомогою санкцій" (CAATSA) перебуває на стадії технічної підготовки. Політичне рішення стосовно нього прийняте вже давно.

Перед тим Курт Волкер відвідає Україну – в середу 24 січня поїде на Донбас, а вже 25 січня проведе зустрічі з українськими посадовцями в Києві.

Під час переговорів сторони обговорять стан конфлікту на Сході України, а також перспективи введення та можливий формат миротворчої місії.

Судячи з інформації, яка просочилась в американські ЗМІ за кілька днів до переговорів, стає зрозумілим, яку пропозицію хоче зробити Путіну Держдеп США. Суть її зводиться до того, що миротворча місія буде введена на всю територію Л-ДНР, але контроль за україно-російським держкордоном буде передано не українським військам, а виключно міжнародним миротворцям.

Такий формат, насправді, небагато що змінює по суті. Але при тому дозволяє Кремлю зберегти обличчя, заявивши, що Росія "захистила російськомовних від українських фашистів". І тепер ситуація перебуває під наглядом міжнародних миротворчих сил.

Такий формат виглядає складним рішенням для всіх. Він є складним для США – оскільки доведеться десь шукати, перекидати і забезпечувати до 20 тисяч бійців (саме в таку цифру оцінюють мінімальні необхідні розміри місії). Звичайно, не всі ці бійці – а може, навіть і жоден із них – не будуть власне американськими, але проблеми пошуку охочих і логістики однозначно ляжуть на США та Україну.

Цей формат є складним для України – оскільки Києву доведеться дати дозвіл на контроль держкордону іноземними військами. На чому неодмінно захочуть зіграти професійні патріоти, які не поспішають визволяти Донбас зі зброєю в руках, не чекаючи на міжнародні сили – але готові знайти (чи вигадати) ідеологічну слабину в чинної влади, щоб продемонструвати власний патріотизм.

Такий формат буде складним для Кремля. Оскільки стане фактичним визнанням провалу авантюри на Донбасі.

Але такий формат, гіпотетично, може зупинити війну.

Єдина проблема полягає в тому, що підхід військ НАТО фактично до російських кордонів (хай і з миротворчою місією), без сумніву, і поховає в очах Путіна всю цю ідею. А на миротворців не з НАТО, а з Росії, Білорусі, чи ОДКБ (що, фактично, означає попередні два варіанти) не погодиться Україна.

Втім, і у США, здається, не особливо вірять у успішність наступного раунду переговорів Суркова-Волкера. Принаймні, такий висновок можна зробити, судячи зі старанності, з якою представники Конгресу США та американські експерти намагаються донести до посадовців та громадян ЄС потребу підтримати закон "Про протистояння противникам Америки за допомогою санкцій". Зокрема, в середині січня демократи в комітеті із закордонних справ Сенату опублікували доповідь "Путінська асиметрична атака на демократію в Росії і Європі: наслідки для національної безпеки США", де розповіли про чимало російських фокусів, спрямованих на дестабілізацію західних демократій: підтримку маргінальних політиків, пропаганда в соцмережах та ЗМІ, кібератаки і т.д. Мета доповіді - довести, що російська загроза актуальна і для Європи. А отже, і зустрічати її Брюсселю і Вашингтону варто єдиним фронтом.

З подібним закликом нещодавно виступив і ініціатор біллю CAATSA в Конгресі заступник голови сенатського комітету із закордонних справ демократ Бенджамін Кардін, який особливо наголосив на необхідності зберігати зовнішньополітичну єдність США та ЄС.

І хоча голова Єврокомісії Жан-Клод Юнкер попервах сприйняв CAATSA без захвату, розкритикувавши Вашингтон за відсутність координації дій з ЄС, є вагомі причини підозрювати, що розширення санаційної політики США буде підтримане і в Європі.

Але перед тим, як іти на "закручування гайок", у Вашингтоні вирішили таки дати Путіну черговий останній шанс на деескалацію конфлікту. Як він ним скористається – покажуть найближчі дні.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme