Туркменістан вставив голку в російську газову кульку

Хоч насправді повною несподіванкою для фахівців і не була. Бо ще 16 лютого цього року туркменські посадовці назвали російського гіганта "ненадійним партнером".

Більше того, керівник Туркменістану із минулої зими навіть робив спроби домовитись про ймовірну кооперацію з рештою пострадянських країн. Зокрема, в грудні 2014 до Туркменістану їздив президент Грузії Маргвелашвілі, а в квітні - молдавський президент Ніколай Тімофті. Хоча, безумовно, головним пострадянським партнером Ашхабаду є Баку, разом з яким Туркменістан планує реалізувати "енергетичний коридор" за маршрутом Туркменістан-Азербайджан-Грузія-Туреччина. Все це ще донедавна - принаймні, з України - виглядало як стратегічне і відірване від суворої реальності планування азійських мрійників.

Проте від сьогодні, схоже, багато що змінилось. Публічна і відкрита заява Туркменістану про фінансову неспроможність російського газового гіганта, за допомогою якого ще вчора Путін збирався не тільки заробляти гроші, але й вершити долі довколишнього світу, свідчить, що російська модель регіонального лідерства, базованого на контролі поставок енергоресурсів, зазнала краху.

Чому так трапилось? На це питання експерт-міжнародник Віталій Кулик відповів depo.ua таким чином:

"Значна частина газу, який продає "Газпром" на європейських ринках - це газ, насправді видобутий в Середній Азії. Зокрема, значною мірою - туркменський. Газ із Середньої Азії просто йде по трубах, змішуючись із російським, до європейських споживачів.

Зараз, за умов зниження як ціни, так і споживання газу, "Газпром", як "кінцевий продавець", зіткнувся з проблемами. Ці фінансові проблеми створила недолуга політика Кремля, який, крім усього іншого, ще й перетворив "Газпром" на гаманець для реалізації геополітичних амбіцій.

Натомість Туркменістан зацікавлений у живих грошах для реалізації своєї специфічної соціальної політики. Тому певні схеми взаєморозрахунків, які діяли дотепер, і яких перестав дотримуватись "Газпром", більше не цікавлять Туркменістан - там хочуть живих грошей у вигляді стовідсоткової передоплати поставок газу.

Окрім того, "Газпром" зараз реалізує експансіоністську політику стосовно Китаю. І в цьому випадку Туркменістан розглядає Росію вже радше як конкурента, ніж партнера - тому й відважується на жорсткі дії".

А в сухому залишку - "Газпром" став жертвою путінських мрій про домінування. Якщо не в половині світу - то принаймні в регіоні. Мрій, які повисли на шиї газового гіганта непідйомним, смертельним фінансовим вантажем. Серед цих мрій про домінування - три "газові потоки". Один з яких, збудований за шалені гроші, немає чим заповнити, і два з яких ніколи не будуть збудовані, не зважаючи на колосальні витрати на підготовчі роботи. Ще одна мрія - бажання наліпити "російських друзів" за допомогою зниженої ціни на газ. І настрахати ворогів шляхом її підвищення. Мрія "покарати хохлів", припинивши транзит через Україну - і заставити ЄС будувати власні газогони для отримання газу з міфічного Південного потоку.

Газпромівські гроші проглядають і за іншими реалізованими путінськими мріями. За них купувались нові уніформи "зеленим чоловічкам". З них виплачували платню найманцям на Донбасі. За них ремонтувався радянський мотлох, який стріляє в Україні і літає під Британією і США.

І от - гроші закінчились. Залишається сподіватися, що, без фінансового підживлення, невдовзі зачахнуть і мрії.