Який газовий консорціум з Україною хочуть Путін, Медведчук та Орбан

Учора "Газпром" зробив достатньо сильний, хоч і давно сподіваний хід на геополітичній шахівниці. Міністр закордонних справ і торгівлі Угорщини Петер Сійярто за підсумками переговорів з главою "Газпрому" Олексієм Міллером повідомив, що Угорщина буде отримувати російський газ в 2020 році, навіть якщо переговори Росії і України стосовно газового транзиту в Європу проваляться. Сійярто уточнив, що Угорщина зможе закуповувати частину природного газу через Австрію. А також додав, що "Газпром" разом з Сербією і Болгарією працює над газопроводом "Турецький потік", щоб блакитне паливо із нього могло йти до Австрії та Угорщини.

Все це не стало великою несподіванкою - якісь попередні домовленості на цю тему були укладені ще під час зустрічі угорського прем'єр-міністра Віктора Орбана з президентом Росії Володимиром Путіним іще у вересні минулого року. І саме тоді Орбан запропонував Путіну продовжити "Турецький потік" аж до Угорщини. Судячи з усього, в Москві вирішили погодитись. І в акурат за добу після цієї зустрічі кандидат в президенти України Юрій Бойко та олігарх Віктор Медведчук також удостоїлись аудієнції у очільника "Газпрому" та російського прем'єром Медведєвим. На якій Міллер повідомив, що готовий не тільки продовжити контракт стосовно транзиту газу через Україну - але й більше того, створити консорціум зі спільного управління українською газотранспортною системою.

Більше того, схвильований долею пересічних українців Міллер заявив, що "знаючи захмарний, позамежний рівень цін на українському ринку для кінцевого споживача, можна абсолютно точно сказати, що за новим контрактом прямих поставок російського газу на український ринок ціна для кінцевого споживача на українському ринку буде десь на чверть нижче нинішнього рівня цін".

Фактично, очільник російської газової монополії прямо закликав українців голосувати за того кандидата (чи кандидатку, якщо на те пішло) які погодяться укласти новий контракт із "Газпромом" на прямі поставки російського газу та на створення консорціуму, який керуватиме українською ГТС. У те, що ці дві події - угорський вояж Міллера і його переговори з Бойком - збіглися в часі зовсім випадково, якось не дуже віриться. Як не дуже віриться і в те, що розповідями про "газову щедрість Росії" Міллер намагається якось припідняти кволий рейтинг Бойка.

Скоріше за все, має місце зовсім інша комбінація. Російський газовий монополіст напередодні президентських виборів з одного боку демонструє свою наразі не зовсім реальну можливість "обійтись і без української ГТС". Забезпечити безперебійні поставки газу до Європи з першого січня 2020 року "Газпром", звичайно, не зможе - через неготовність наземних газорозподільчих і газотранспортних потужностей, які мають доставляти газ і трьох російських "потоків" до кінцевих спостерігачів. Але в "Газпромі" розуміють і те, що наглухо перекрити вентиль в разі відсутності довготривалої і вигідної угоди Україна з "Газпромом" також не наважиться. І на тристоронніх переговорах "Газпрому", скоріше за все, вдасться "продавити" компромісний контракт на 2-3 роки. А за цей час схема доставки газу до європейських споживачів без нашої ГТС може стати реальністю.

З іншого боку, "Газпром" пропонує створення спільного газотранспортного консорціуму в обмін на "дешевий газ". І це пропозиція не тільки для Бойка, якому на виборах нічого не світить - і Міллер це розуміє не набагато гірше за українців. Це пропозиція для будь-кого із кандидатів на посаду президента України. І фактична передача української ГТС в оперативне управління Росії - це, здається, один із небагатьох способів радикального здешевлення газу для кінцевих споживачів.

А українцям, які бачать обіцянки "дешевого газу" від будь-кого із учасників президентських перегонів, варто всього лише згадати чесні обличчя Бойка, Медвдечука і Міллера. І подумати про ціну, яку ця трійка візьме за той обіцяний "дешевий газ".

Читайте також: Ми щось пропустили. "Газпром" спробує замінити українську трубу поставками зрідженого газу