Три місяці полону: Як Україна та Захід звільнятимуть моряків від Путіна

Від атаки на українські кораблі в Керченській протоці минуло три місяці. Наразі ситуація зі звільненням українських моряків виглядає точнісінько так само, як у перший день їх полону.

 

З одного боку, не можна сказати, що про цю проблему забули в Україні чи в світі. Якби за кожен десяток звернень тільки західних посадовців та дипломатів відпускали б по одному моряку - всі вони давно були б на свободі. Тільки за останній місяць про потребу негайно звільнити моряків заявляли в Раді Європи і в Держдепартаменті США, в штаб-квартирі НАТО - і в ОБСЄ. Аналогічні вимоги висували як мінімум 9 очільників зовнішньополітичних відомств європейських країн. На цьому наголошували Макрон та Меркель.

 

Але ситуація зі звільненням українських хлопців складається так, що кількість проробленої дипломатичної роботи наразі не переходить у жоден практичний результат. Ну, якщо не вважати таким результатом санкції проти 8 громадян Росії. причетних до захоплення українців, що мають відверто декоративний характер.

 

Великого сюрпризу в цій ситуації, насправді, немає. По-перше, саме рішення заарештувати українців до кінця квітня, прийняте 16 січня Лефортовським судом Москви, ясно і недвозначно вказує на стратегію Кремля в цьому питанні.

Володимир Путін явно розраховує затримати українських моряків до завершення президентських виборів в Україні, аби використати їх як фактор для геополітичного торгу із переможцем. І посилення міжнародного тиску навряд чи змінить це рішення російського президента.

 

По-друге, російська влада зараз загалом поводиться як Північна Корея декілька років тому, арештовуючи іноземців за вигаданими звинуваченнями. І визволити своїх громадян наразі не може не тільки Україна, але й США.

 

Наприклад, Вашингтон не зміг посприяти звільненню затриманого в кінці року туриста Пола Вілана на Росії, якого посадили, звинувативши у шпигунстві. Буцімто Вілан забирав у когось список співробітників російських спецслужб на флешці. Не отримував у зашифрованому мейлі, не скачував через анонімний файлообмінник - а саме забирав на флешці під пильними очима оперативників.

 

Схожою є ситуація з громадянами США Майклом Калві, якого звинуватили в шахрайстві. Попри те, що на захист Калві висловились не тільки американські посадовці, але й глава Ощадбанку Герман Греф, співзасновник і керівник Яндекса Аркадій Волож та уповноважений із захисту прав підприємців при президенті Росії Борис Титов. Аналогічною є ситуація з громадянином Франції Філіпом Дельпалем, якого "закрили" по тій самій справі.

Таким чином, шанси звільнення українських моряків за допомогою дипломатичного тиску впродовж найближчих двох місяців виглядають примарними.

 

Але це не означає, що цей тиск не слід підтримувати - і нарощувати. Оскільки явне порушення норм міжнародного права є достатнім приводом для того, щоб ініціювати проти Росії введення нових, економічних а не персональних санкцій.

Хоча є в цій неприємній історії і один світлий промінь. Який полягає в тому, що США хоч і не прийняли формальних санкцій проти Росії за агресію в Керченській протоці, але заява Майка Помпео від 1 грудня минулого року, повторена Куртом Волкером 2 лютого про те, що США не будуть продовжувати переговори з Росією, доки Кремль не звільнить захоплених українських моряків.

 

Таке рішення, блокуючи багато каналів можливого російсько-американського діалогу, не тільки унеможливлює дипломатичні маневри Росії з метою ослаблення санкцій.

 

Воно ще й перекреслює можливість просування російських інтересів стосовно формування "мирного плану по Донбасу" на московських умовах, який неодмінно буде озвучений після президентських - і, можливо, парламентських виборів в Україні. І обговорювати подібний план ані Вашингтон, ані Київ без звільнення моряків не будуть. Яка б із політсил не отримала перемогу на березневих виборах. Тому до кінця поточного року українські моряки, скоріше за все, таки будуть вдома.

 

Як це станеться - питання неоднозначне. Але найбільш ймовірним є сценарій, за якого російський суд у спішному порядку прийме обвинувачувальні вироки стосовно українців - після чого вже через відомство Лаврова буде оголошено про готовність обміну моряків на громадян Росії, що перебувають в ув'язненні в Україні. За умов відмови Кремля визнавати бранців військовополоненими, такий шлях, власне, є чи не єдино можливим.