Трамп та імпічмент: Чи заглушить “корейський успіх” президента США свідчення Коена

Слідство у справі ймовірних російських зв'язків президента США Дональда Трампа та його найближчого оточення повільно, але неухильно рухається до завершення.

І вчорашні заяви колишнього адвоката Дональда Трампа, Майкла Коена, під час публічних свідчень перед Комітетом з нагляду Палати представників Конгресу США виглядають як достойний фінал довгого і складного розслідування.

Майкл Коен розповів чимало цікавого як про самого Дональда Трампа, так і про його родину. Починаючи від того, що Трамп — аферист, расист і шахрай, і закінчуючи тим, що діти Трампа так само вводили в оману громадськість, як і їх батько.

Але все це виглядає як “шрихи до родиннного портрету”, а не як основа для звинувачень.

Але в одному фрагменті свідчення Коена стають ланкою дуже неприємного для американського президента ланцюжка, який виглядає наступним чином. Коен недвозначно посвідчив, що колишній помічник Дональда Трампа, Роджер Стоун, публічно повідомив Дональду Трампу про те, що засновник WikiLeaks Джуліан Ассанж давав обіцянку Стоуну здійснити масштабний злив інформації електронного листування, яке зашкодить кампанії Гілларі Клінтон. А Дональд Трамп характеризував цю подію як “чудову”.

Натомість письмово відповідаючи на запитання спецпрокурора Мюллера чинний резидент США стверджував, що Роджер Стоун ні слова не говорив йому про WikiLeaks. Що є прямою брехнею слідству.

Більше того, спецпрокурор Мюллер вже заявляв, що хакерський напад на сервери демократів було проведено російськими військовими, невдовзі перед тим, як WikiLeaks оприлюднив ці листи.

У такий спосіб чинний президент США постає перед очима вдячної громадськості як людина, яка бреше слідчим, і при тому називає “чудовою подією” факт зламу серверів своїх політичних конкурентів спецслужбами недружньої до США країни.

При тому все, що може наразі протиставити Дональд Трамп таким результатам слідства в публічній площині — це прес-релізи Білого дому з істеричним криком “Коен лузер і всім бреше”. Ну, і запланований Трампом “зовнішньополітичний успіх на переговорах у Північній Кореї”. Якого, як вже відомо, не трапилося.

Сторони не підписали жодного документу, скоротили тривалість переговорів і роз'їхалися в різні боки, не залишившись на прощальний обід. Що, загалом, і не дивно. Бо, для прикладу, угода з Іраном, яку так любить критикувати Дональд Трамп — це чотири роки ретельної роботи дипломатів, які прописали кожен крок, кожен можливий і неможливий момент у справі контролю за іранською ядерною програмою.

Натомість Трам і Кім Чн Ин приїхали на зустріч виключно зі своїми вельми специфічними посмішками — і без єдиного попередньо узгодженого листка паперу. І — о чудо — впродовж кількагодинних переговорів нічого узгодити так і не вдалося. Тому Трампу довелося визнати, що попри все його бажання, знімати санкцій з Північної Кореї все ще зарано. І що зустріч була, звичайно, “хорошою і конструктивною”, але сторони поки не досягли угоди і “очікують зустрічей в майбутньому”. Чудо, на яке в Ханої чекали три тисячі (!) акредитованих журналістів з усього світу, наразі не трапилось. І оглушливі фанфари, які, за задумом чинного господаря Білого дому, мали заглушити свідчення Коена перед Конгресом, скромно промовчали.

Тому зараз перед американським президентом постає вельми непевне і неоднозначне майбутнє. З одного боку, результати слідства Мюллера, вочевидь, є вже цілком достатніми для того, щоби всаерйоз починати процедуру імпічменту — з ненульовими шансами на успіх. З іншого боку, процедура ця вельми нескора, і якщо зважити на той факт, що до наступних президентських виборів залишилось півтори роки — цілком ймовірним є варіант, за якого у Конгресі прийдуть до висновку, що знешкоджена за допомогою розгромленої репутації адміністрація Трампа цілком може “досиджувати” свій термін, не становлячи при цьому істотної небезпеки як для національних інтересів США, так і для інтересів самого Конгресу.

Який саме варіант оберуть американські законодавці — покажуть найближчі тижні. Але в будь-якому випадку, на якусь активну і неузгоджену з Конгресом політичну позицію адміністрації Трампа наразі розраховувати немає жодних причин.