Торговельна війна: Що може виграти Україна від протистояння США з Китаєм

Президент США таки розпочне давно анонсовану торговельну війну. Щоправда, вона буде не тотальною – проти половини світу, а далеко вужчою. Хоч від того і не менш жорстокою.

Зі всіх країн, що мали постраждати від американських мит на сталь та алюміній, схоже, реальні проблеми виникнуть тільки у Китаю та Росії. Щодо ЄС, Австралії, Аргентини, Південної Кореї і, що приємно, України поки що жодні мита вводитись не будуть. Трохи більше, ніж 1.5 мільйонам тонн металургійної продукції, яку Україна ввозить до США, нічого не загрожує – принаймні, наразі. Замість цього Вашингтон продовжить переговори – які триватимуть як мінімум до кінця квітня, але є обґрунтовані підозри, що переговори ці стосуватимуться можливих економічних та політичних поступок у першу чергу з боку ЄС, а аргентинців, австралійців та українців залишать у спокої.

А от торговельна війна між США та Китаєм, схоже, може перевершити найсміливіші сподівання. Бо справа зовсім не обмежиться митом на сталь та алюміній, як то можна було подумати іще кілька тижнів тому.

Учора Дональд Трамп ініціював процес найбільш масштабнішого за всю історію обмеження імпорту та інвестицій з Китаю, доручивши торговому представнику країни опублікувати список з 1,3 тис. товарів в найближчі два тижні. Мита на ці товари будуть збільшуватись після консультацій з представниками американського бізнесу, але на істотне скорочення цього переліку сподіватись не доводиться.

Головною ціллю митного удару адміністрації Трампа стануть високотехнологічні товари, але справа ними не обмежиться. Загалом підвищення мит може торкнутися імпорту на суму до $60 млрд., вважають експерти.

А заборона китайських інвестицій у американську економіку має наступну причину – китайські компанії, купуючи міноритарні пакети акцій американських високотехнологічних компаній, отримували доступ до технологічних секретів та ноу-хау, які потім масово копіювались у Китаї. Хоча такі дії і не є класичним промисловим шпіонажем – але, за своєю суттю, не надто від нього відрізняються.

У відповідь міністерство комерції Китаю опублікувало список з 128 товарів з США, ввезення яких буде обкладатися податком. Відповідне рішення влади КНР пояснюють необхідністю компенсувати збитки через введення мита на алюміній і сталь. Можна не сумніватись, що на подальші кроки США стосовно китайських високотехнологічних товарів та інвестицій Пекін також неминуче знайде симетричну відповідь. Війна почалась, і зупинити її буде далеко складніше.

Але ця війна може й не є ідеальною, але бодай якоюсь відповіддю Заходу на ефективну китайську економічну політику останніх десятиліть, яка полягала у отриманні доступу до західних технологій і їх масованій промисловій експлуатації завдяки наявності колосальної кількості недорогої робочої сили.

На цю політику скаржились і попередні президенти США, але першим реальну протидію їй запропонував тільки Дональд Трамп. Інша річ, що оголосивши торговельну війну треба ще її виграти. В іншому разі економічне лідерство США, яке ефективно підточував Китай, може бути втрачене ще швидше, ніж за умов дотримання попереднього курсу американської адміністрації. І в разі початку економічного домінування Китаю на планеті, занепад може чекати не тільки на американську економіку, але й на всю систему західних цінностей, кращою підтримкою яких дотепер був економічний успіх всіх країн, які їх дотримують і сповідують.

Наразі єдиним однозначно зваженим кроком у торговельній війні з Китаєм, який наразі зробила адміністрація Трампа, стала відмова від торговельного протистояння зі своїми союзниками. Як далі розвиватиметься конфлікт – покажуть найближчі тижні й місяці. А також річні звіти по ВВП США та Китаю.

Ще одним цікавим моментом у всій історії є те, що у випадку введення Китаєм контрсанкцій у відповідь на американські мита, адміністрація Трампа отримає цілком легітимний привід зайнятись захистом інтересів американських фермерів із федерального бюджету. Якщо цей захист буде достатньо масштабним і енергійним, то його результати адміністрація Трампа сміливо буде конвертувати у голоси вдячних виборців. Що тільки підігріє апетит президента до ведення "бойових дій".

Щодо України – то металургійна галузь може постраждати від торговельної війни між США та Китаєм, оскільки після введення захисних мит у США на продукцію з Піднебесної Китай може "просадити" світові ціни на сталь, викинувши на ринок надлишки своєї продукції. Але ефект від того буде незначним і не надто довгочасним. Втім, можливі й позитивні наслідки від торговельної війни – щоправда, вже для пересічних українців, а не металургійних олігархів. Наприклад, закриття американського ринку для частини китайської продукції – зокрема, електроніки корпорації Huawei та багатьох інших китайських компаній, яких підозрюють у надто тісній співпраці з китайськими збройними силами, викличе більш ніж ймовірне зниження ціни на їхню продукцію на третіх ринках. Втім, це зниження теж не буде надто довгочасним.

Втім, можна не сумніватись в тому, що масштабна торговельна війна між США та Китаєм матиме далеко глибші й важливіші наслідки, ніж зниження цін на сталь чи побутову електроніку. Не виключено, що її наслідки визначать обличчя світової економіки на десятиліття наперед.