Скандал із Зеленським, ядерний розрив з Іраном і "любовні листи" Кім чен Ину: Чим Трамп запам'ятається світу

Трамп вже підбив підсумки,  підписав остаточні укази про помилування та виголосив прощальну промову. "Ми зробили все, заради чого прийшли, і навіть більше", – зазначив поки ще президент США. Але слова навряд чи допоможуть йому завершити термін на мажорній ноті.  При цьому правління Трампа безумовно запам'ятається світу та Україні зокрема. Depo.ua згадує головні напрямки та віхи зовнішньої політики американського президента. 

Химерна "любов" з Північною Кореєю

Відносини країн за каденції Трампа почалися з різкої конфронтації. Але у 2018-му ситуація змінилася, а у певний період всі заговорили ледь не про дипломатичну революцію. Так, сенсацією стала перша очна зустріч Трампа та Кім Чен Ина. А згодом Трамп став першим президентом США, який ступив на територію Північної Кореї. 

Пресу шокувало воркування двох вже начебто вчорашніх ворогів. Зокрема, лідери писали один одному, за словами самого Трампа, "любовні листи". У переписці Кім подекуди називав співрозмовника "ваша величність". 

"Як і ви, я не сумніваюся, що у відносинах між нашими країнами будуть чудові результати, і лише ви та я можемо їх досягнути", – акцентував президент США. 

Втім, "чудові результати" залишилися у фантазіях і на папері.  Вашингтон і Сеул призначили дату чергових спільних навчань, а Пхеньян вдався до старої звички – запустив кілька балістичних ракет.  Наразі Кім знову називає США "найбільшим ворогом" і погрожує нарощувати арсенал ядерного озброєння. Для ілюстративності провів військовий парад, наставши боєголовки на цивілізований світ. 

Стіна між США та Мексикою

Боротьба з мексиканськими нелегалами та спорудження стіни на кордоні між країнами стала однією з візитівок передвиборчої кампанії кандидата Трампа у 2016-му. Політик обіцяв побудувати "велику, красиву стіну", яка простягнеться на 1000 миль, і спорудження якої зрештою оплатять самі мексиканці. 

З тиждень тому прессекретар голови США Джуд Дір, анонсуючи візит шефа до відносно нової споруди, живописав, що поїздка відзначить "завершення будівництва стіни на кордоні на 400 миль – пообіцяв і зробив, – а також зусилля його Адміністрації реформувати зламану іміграційну систему". 

Втім, опоненти нагадують, що 400 – це не 1000, мексиканці проєкт спонсорувати не поспішають,  натомість бюджет США схуднув на $15 млрд. До того ж, нова "стіна" простяглася не на порожньому місці. До ініціативи Трампа на більшості цієї відстані вже були захисні споруди. Із зовсім нової огорожі – лише 80 миль на першому та другому рівні захисту. 

При цьому Байден ще влітку озвучив, що добудовувати споруду не збирається, натомість його команда вдосконалюватиме технології захисту кордону. 

Загострення відносин з Іраном

У 2018-му Трамп вивів США із ядерної угоди з Іраном. За його словами, країна не дотримувалася умов договору і за три роки збільшила ядерний потенціал на 40%. Тож президент США увів санкції проти країни, а потім ще їх посилив. 

Конфлікт між США та Іраном почав загострюватися. У 2019-му в Оманській затоці вибухнуло шість нафтових танкерів – Америка звинуватила в цьому країну-суперника. В той самий період іранці збили американський військовий дрон, як заявили, – над їхніми водами. За версією ж опонента – над нейтральною територією. 

На початку минулого року американці підірвали іранського лідера Касема Сулеймані – командувача спецпідрозділу "Аль-Кудс" у складі Корпусу стражів Ісламської революції. У відповідь Іран завдав ударів по американських воєнних базах…

Ескалація конфлікту призвела до страшної трагедії – 8 січня 2020 року під Тегераном впав пасажирський літак МАУ Boeing 737.  Загинули усі 176 людей, які були на борту.  З часом Іран визнав, що літак збили ракети, випущені Корпусом вартових ісламської революції. Начебто відповідальні за охорону країни помилково прийняли пасажирський борт за військовий літак. 

"Адміністрація Трампа вибрала те, що вона назвала кампанією максимального тиску на Іран. В результаті ця стратегія лише збільшила ризик і загрозу", - сказав міністр закордонних справ Франції Жан-Ів Ле Дріан в інтерв'ю газеті Journal du Dimanche.

Наразі у ЄС закликають Іран та США повернутися до виконання умов ядерної угоди. 

Торгівельні війни з Китаєм

"Торгові війни – це добре, їх легко вигравати", – написав Дональд Трамп у Twitter у 2018-му та оголосив торгову війну Китаю, наклавши на імпорт з країни шалені мита до 50%.  За кілька місяців Китай відповів симетрично, піднявши ціну за ввезення деяких груп американських товарів. 

Тривалий час сторони намагалися замиритися, а у певні періоди експерти називали США переможцем у експортних боях, адже Китай начебто охочіше йшов на поступки.  Втім, заходи добряче вдарили по економіках обох країн. Для деяких товарів, що перестали надходити з Піднебесної, банально не виявилося американських замінників, а цілі логістичні ланцюги були перервані. У США це призвело до зростання цін та занепаду низки підприємств. 

На початок минулого року, за даними Інституту управління поставками, індекс промилової активності у США впав до показника у 47,2 – продемонструувавши мінімум з 2009 року. 

А незабаром почалася пандемія коронавірусу, в якій обидві країни-суперниці серйозно постраждали. В тому числі, економічно. Але Китай постраждав істотно менше. Звинувачення Вашингтона у тому, що саме Пекін винен у поширенні вірусу по всьому світу, поки що мало допомогли США оговтатися.  Натомість китайці не втомлюються нагадувати Трампу, що це він порівнював коронавірус зі звичайним грипом. 

Скандал із Зеленським

Скандал навколо телефонної розмови Володимира Зеленського і Дональда Трампа, яку виклали у вільний доступ, надовго запам'ятається як українцям, так і американцям. У діалогу президент США переконував українського лідера зайнятися справою сина Хантера Байдена та Burisma. 

Більше того, як з'ясувалося пізніше, – Трамп затримував військову допомогу Україні, аби добитися потрібних дій від нашої влади. 

Фото: Офіс президента

Через скандальну історію Палата представників навіть оголосила імпічмент Дональду Трампу. Втім, Сенат зняв з нього звинувачення. 

Атака прихильників Трампа на Капітолій

Програш у виборах Дональд Трамп довго не бажав сприймати, заявляючи про фальсифікації та вимагаючи перерахунку голосів. Зрештою небажання бачити реальність призвело до трагедії.  6 січня прихильники Трампа, послухавши його промову на мітингу,  увірвалися до Капітолію, де на спільному засіданні Сенату і Палати представників затверджувалися підсумки виборів.

Порушників затримали, але під час протистояння загинули п'ятеро людей – чотири учасники мітингу та поліцейський. 

Федеральна прокуратура оприлюднила сенсаційну інформацію: за версією слідства, протестувальники хотіли спіймати і вбити конгресменів. 

Самому ж Трампу Палата представників оголосила вже другий імпічмент – що є рекордом для американських президентів. Але до остаточного вердикту, схоже, знову не дійде, адже у Сенату з новим президентом є інші справи. При цьому з політичною кар'єрою Трампу ймовірно доведеться розпрощатися, навіть якщо Конгрес не запровадить жодних заборон щодо його професійного майбутнього.