The Washington Post: Чи допоможуть миротворці ООН завершити війну в Україні

Depo.ua наводить переклад статті співробітника Європейської ради з міжнародних відносин, автора матеріалу "Чи може ООН об'єднати Україну" (Інститут Хадсона) Річарда Гована на The Washington Post.

Чи можуть підтримувані ООН миротворчі сили припинити болісну війну на сході України, яка вже коштувала більше 10 тис. життів? У вересні президент Росії Володимир Путін натякнув, що може бути відкритим для сил ООН. Президент України Петро Порошенко та адміністрація Трампа також захопилися цією ідеєю.

Росіяни хочуть чогось світлого. Україна прагне, щоб потужні миротворчі сили швидко взяли під контроль райони Донбасу, які відкололися, але визнає, що Крим закритий для обговорення.

Навіть якщо і можливий дипломатичний компроміс, як буде контингент працювати на місцях? У новій доповіді для Інституту Хадсона я вивчаю уроки минулих операцій для майбутнього розгортання на Донбасі. Ці сили будуть спрямовані на те, щоб полегшити припинення військових дій, спостереження за місцевими виборами, які за домовленістю Росії і України повинні стати передумовою для політичного врегулювання і сприяти переходу, кульмінацією якого є повне відновлення влади Києва на території.

Існує п'ять критеріїв успішної роботи:

1). Справжня угода з Росією: Москва з самого початку розпочала свою війну на Донбасі. Жодна операція із підтримання миру не може бути успішною, якщо росіяни не дадуть їй шансу.

Росія дотримується жортского підходу до дотримання миру. Вона погодилася на розміщення спостерігачів США у Грузії в 90-х роках, але відкинула їх під час російсько-грузинської війни 2008-го року до того використавши своє право вето у Радбезі ООН для припинення місії.

Україна та її західні партнери мають бути впевненими в порядності Росії перед тим, як підтримувати місію на Донбасі. Москві потрібно було б взяти на себе зобов'язання не використовувати право вето в Радбезі ООН проти операції і вивести війська, важке озброєння і найманців, що лишилися на Донбасі. Робота миротворців на українсько-російському кордоні стане серйозним випробуванням порядності Москви.

2). Правдоподібна військова присутність: навіть за підтримки Москви, миротворчі місії можуть піддаватися ризику від повстанців. Ісламістські бойовики вбили десятки миротворців у Малі з 2013-го року, підриваючи конвої за допомогою мін, а також нападаючи на віддалені бази.

Повстанці на Донбасі, вірогідно, також здійснюватимуть партизанські атаки. Деякі аналітики стверджують, що враховуючи цю загрозу знадобиться 50 тис. військових, аналогічно тому, як було в Косово у 1999 році. Такий контингент сформувати буде важко, тим більше, що Росія може бути проти участі великих країн НАТО.

Більш логічною може бути цифра близько 20 тисяч військових, яка відповідає найбільшому контингенту ООН, що діє сьогодні. За спостереженням за українсько-російським кордоном може знадобитися від 4 до 5 тисяч людей - ця цифра рівнозначна кількості миротворців, які контролюють Голанські висоти між Ізраїлем та Сирією. Основна частина контингенту буде складена з чотирьох або п'яти бойових груп, здатних згладити спалахи насильства.

Точні цифри менш важливі, ніж можливості і обов'язки військ. Контингенту в Україні знадобиться достатня кількість гвинтокрилів і повітряних засобів для надійного постачання власних підрозділів. І хоча нещодавня доповідь у США, в якій багатьох миротворців звинуватили в тому, що вони не схильні до ризику і не хочуть застосовувати силу, миротворці, які будуть заходити на Донбас, мають твердо і послідовно програмувати безпеку.

США лобіювали Швецію в якості керівника місії, а Стокгольм проявив обережну цікавіть. Можливо, необхідно об'єднати більш широкі сили з інших північних держав і більш віддалені варіанти, такі як Монголія, війська яких мужньо виступили за ООН в Південному Судані.

3). Сильна поліцейська присутність: Для надійного військового компоненту також необхідний поліцейський додаток, оскільки операції тільки у військовому відношенні, як правило, можуть погано впоратися з громадянськими заворушеннями. В 1999-му війська в Косово значною мірою знаходилися в стані готовності, коли етнічне албанське населення напало на сербські громади.

Міжнародні поліцейські сили в Україні повинні будуть включати в себе загони для придушення заворушень і спеціальних поліцейських радників для роботи з місцевими силами безпеки та українською поліцією із підтримки порядку, коли регіон буде переходити під контроль Києва.

Така присутність має бути достатньо великою. ООН в кінцевому результаті розгорнула понад 3,5 тис. поліцейських в Косово. Для місії на Донбасі може знадобитися від 2 до 4 тисяч поліцейських.

Деякі європейські країни - включно з Португалією, Італією та Румунією - мають гарну "поліцейську" історію. Але Росії довелося б закрити очі на їхній статус НАТО.

4). Довгострокова громадянська присутність: більшість миротворчих операцій тепер включають значну громадянську присутність (від 10 до 20 відсотків від загального розгортання, мова про спостерігачів та чиновників - Depo.ua), на яку покладена відповідальність, включно із управлінням місіями та реформою управління. На Донбасі пріоритетом громадянської присутності було б проведення місцевих виборів, які передбачені Москвою і Києвом у "Мінську-2" 2015-го року, в якості передумови для відновлення влади України над регіоном.

В технічному плані ООН достатньо добре розуміється в управлінні виборами. В 2006-му році вона показала чудовий результат в Конго - 50 тис. виборчих дільниць. Згідно із цим стандартом Донбас має бути більш простим, хоча миротворці повинні бути готові до насильства, пов'язаного з виборами.

ООН та інші багатосторонні організації, такі як ОБСЄ та ЄС, повинні будуть інвестувати гроші в довгострокову громадянську присутність. ОБСЄ і ЄС досі мають місії в Боснії та Герцеговині, після 20 років з моменту завершення війни. Реінтеграція Донбасу в Україну буде довгостроковим обов'язком, включно із сприянням економічному зростанню, захисту прав місцевих жителів і пильною увагою до регіональних політичних діячів, щоб вони не викликали більше проблем.

Хоча більшість військових миротворців, сподіваюся, покинуть Донбас через кілька років, більш глибоке будівництво миру може простягнутися на десятиліття.

5). Українська підтримка: останнім критерієм для успішної місії має бути підтримка зі сторони Києва.

Багато українських політиків і коментаторів хочуть, щоб сепаратисти на Донбасі були покарані - з розмовами про кримінальне переслідування і позбавлення місцевих чиновників роботи. ООН могла б взяти на себе частину цього жару, встановивши неупереджений процес перевірки людей, звинувачених у військових злочинах, але немає жодних шансів на стабільний мир, якщо Україна буде прагнути до масштабного покарання.

Зрештою, всі мирні операції - це акти політичного компромісу. Всі сторони повинні прийняти найкращий варіант припинення війни. На Донбасі миротворчі сили матимуть сенс лише в тому випадку, якщо як Москва, так і Київ хочуть зробити їх працездатними. Якщо вони це зроблять, і вдасться знайти достатню кількість діючих одиниць, операція має працювати. Але через відносини Заходу з Росією, які перебувають в постійній метушні, шанси на це залишаються складними.