ЧС 2018
Вибори-2019
Онлайн
Сектор
Спецпроекти
Країна Укропів

"Табори смерті" українських нациків, план Путіна для Києва і капризи Онуфрія

Що світові ЗМІ писали про Україну

Depo.Світ
18 листопада 2018 09:00
ФОТО: depo.ua

Цей тиждень в світових ЗМІ був багатий на українську тематику. Depo.ua у традиційному огляді наводить найбільш важливі публікації про Україну.

"Табори смерті"

Associated Press, СNN та Washington Post опублікували матеріали про українських націоналістів, які у власних таборах вчать дітей вбивати. AP опублікувала навіть цілий сюжет з одного із подібних таборів на Західній Україні, де націоналісти, включно з представниками "Свободи", проводили інструктаж.

На перший погляд - це традиційний підлітковий табір з військової підготовки. Щороку західні ЗМІ знімають сюжети про "Азовець" із подібними меседжами. Але цей сюжет особливий. Він жахає тим, що діти - а серед тих, хто потрапляє на відео є і 8 річний хлопець - вчаться стріляти і бігають з бойовими автоматами. Зазвичай на кадрах з того ж "Азовця" учасники займалися з дерев'яними муляжами.

Втім, подібні речі не дуже бентежать інструкторів "свободівців", серед яких є ветерани АТО. Вони розповідають у сюжеті про націоналізм і дегуманізацію "москалів" та "сепарів". Мовляв - це не люди, тому стріляти в них не є поганим.

"У людей, живих істот, ми не цілимося ніколи. "ДНРівці", сепаратисти, "зелені чоловічки ", московські окупанти живими людьми на вважаються. Тому в них цілитися можна і потрібно", - каже Юрій Черкашин, колишній боєць АТО та добровольчого підрозділу "Карпатська січ".

Associated Press додає, що коли ці хлопчики й дівчатка стріляють, вони будуть стріляти, щоб убити.

Також в сюжеті та статті WP йдеться, що держава підтримує подібні табори. І навіть виділяє гроші на підтримку націоналістичних організацій, зокрема через Мінмолодьспорт було виділено близько $150 тис. на них лише цього року.

Міністр молоді та спорту Ігор Жданов все спростував.

"У табора є дві мети: навчати дітей захищати свою країну від російських і їх прихильників і поширювати націоналістичну ідеологію", - йдеться в матеріалі AP.

Також на відео потрапляє хлопець з табора, що грає на гітарі з наклейкою і написом "Наша мета - Біла Європа".

Загалом - це дно, шановні. Рідкісне дно. Навіть не Руанда, а гірше.

Донбаський шантаж Путіна

Журналіст Spiegel Online Крістіан Ніф написав статтю про вибори в ОРДЛО і зробив висновок, що Кремль більше навіть не ховається. В Путіна не приховують вплив на "ДНР" та "ЛНР".

Автор статті вважає, що Пушиліна призначили в "ДНР", щоб забезпечити повернення порядку на сепаратистську територію і контролю.

"Перебіг подій на території відбуватиметься за сценарієм життя у будь-якій іншій республіці у складі Росії", - йдеться в статті.

Донбас Путіну потрібен виключно для шантажу Києва. Небезпечно, що цей шантаж Москви супроводжується закликами до парафіян з телебачення і не тільки повстати після того, як в Україні буде створена незалежна від Кремля помісна церква.

В усьому цьому автор статті вбачає заклики до громадянської війни і порівнює сьогоднішні гасла, які лунають з російської преси із меседжами, що лунали під час Майдану в 2014-му, а згодом і в Криму.

У Spiegel йдеться, що однозначно дати оцінку плану Путіна як невдалу наразі неможливо. Бо українська влада не знає, як врегулювати конфлікт на Донбасі. До президентських виборів, котрі відбудуться навесні, держава є "політично паралізованою". Жоден з кандидатів в президенти, на думку автора, не має чіткого бачення і планів на майбутнє. І після виборів не можна виключати повернення проросійського курсу в країні.

Українська влада досі не знає, як врегулювати конфлікт на Донбасі, каже автор. До наступних виборів, що мають відбутися навесні, країна "політично паралізована", а жоден з кандидатів на посаду президента е має чіткого плану на майбутнє.

Автор не виключає радикальну зміну політичного курсу в країні, а саме у бік проросійського. І саме тому Путін не піде з Донбасу. Бо він бачить можливість зміни курсу в Україні і підштовхне її до цього.

Леніна більше нема. А що далі?

The Washington Post приділив увагу знесеним пам'ятникам Леніна в Україні у рамках декомунізації. І задався питанням, яке існує в головах багатьох тверезомислячих українців: на п'ятий рік після Майдану і старту Ленінопаду варто ж встановити щось нове?

Американські журналісти зазначають, що місця, звідки зникли пам'ятники Леніну, або порожні, або замінені дерев'яним хрестом. А від деяких лишилася виключно порожня територія.

Всього протягом декомунізації були демонтовані понад 1300 Ленінів. Виключенням стали тільки пам'ятники в Чорнобилі.

The Washington Post наводить слова голови Інституту нацпам'яті Володимира В'ятровича, який зазначає, що: "питання про те, чим заповнити ці місця лишиться відкритим для дискусії серед українців на деяких час. Наші погляди на власну історію ще формуються".

Журналісти зазначають, що в Україні думки надто різняться. Деякі вважають, що українцям варто очиститися від російських героїв, заповнити прогалини своїми. Натомість багато хто думає, що влада надто заграє з націоналістами. А в підсумку - п'ятий рік жо консенсусу прийти не вдається. Натомість, нічого страшного в цьому нема. Бо навіть американці роздумують над тим, чи лишати пам'ятники конфедератам.

Автокефалія близько

Польська "Rzeczpospolita" дуже слідкує за нашими церковними справами.

У власному матеріалі "Крок до автокефалії" видання зазначає, що 22-го листопада має відбутися Об'єднавчий Собор в Україні. Під час нього українські православні спробують створити незалежну від Москви помісну церкву і обрати "зверхника Української православної церкви".

"Йдеться, передусім, про Українську православну церкву Київського патріархату та Українську автокефальну церкву, а фаворитом у цих виборах є Філарет, зверхник УПЦКП, котрий 1992 року відлучився від Православної церкви Московського патріархату і почав створювати незалежну від Москви церкву. Нині ця спільнота має понад п'ять тисяч парафій. Українська церква отримає автокефалію після вибору зверхника. Цей процес намагається пришвидшити президент Петро Порошенко. "Упродовж останніх місяців Порошенко намагається переконати зверхника Української православної церкви Московського патріархату Онуфрія, щоби він приєднався до Української церкви, поки що без результату. У вівторок Онуфрій скликав синод, на якому було прийнято рішення, що надання автокефалії Українській Церкві "поглибить поділ і посилить конфілкт поміж українцями", - пише "Польське Радіо".

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Світ