Свіжий кредит МВФ: Подарунок від Миколая чи демонстрація довіри

Нова програма допомоги stand-by для України від Міжнародного валютного фонду на загальну суму 3,9 млрд доларів, що передбачає надання першого траншу у розмірі 1,4 млрд доларів США вже в найближчі дні, була схвалена Радою директорів організації в акурат 18 грудня. Що, втім, не робить її повноцінним "подарунком від святого Миколая".

Оскільки для того, щоб отримати цей кредит, Верховній Раді довелося не тільки прийняти не надто дефіцитний бюджет іще у жовтні місяці, але й підняти ціну на газ для населення на 23%. Свідомо підпсувавши свій рейтинг менш ніж за півроку до президентських виборів, і викликавши на себе шквал критики з боку секти "свідків дешевого газу".

Втім, не все так погано. По-перше,у МВФ оцінили прогрес України, здійснений у період відсутності фінансової допомоги Фонду. Принаймні, перший заступник директора та виконувач обов'язків голови Фонду Девід Ліптон заявив, що "розсудлива фіскальна та монетарна політика, а також гнучкий режим обмінного курсу допомогли зменшити дефіцит фіскального й поточного рахунків".

По-друге, якщо вчитатись в деталі умов надання нових кредитів, то можна помітити, що серед пріоритетів програми окремо згадується посилення фінансового сектору, сприяння відновленню активів та відродженню банківського кредитування.

Простіше кажучи, окрім фінансової стабілізації - яка передбачала максимально жорстку економію державних витрат - Україна тепер може потроху переходити до кредитування промисловості і пришвидшення економічного зростання.

Відбудеться це не тільки — а, можливо, і не стільки завдяки грошам МВФ, левова частка яких ляже в золотовалютні резерви країни. Просто співпраця з МВФ є своєрідною гарантією адекватної фінансової ситуації в країні, яка полегшує отримання коштів від інших кредиторів та інвесторів — як інституційних, на кшталт Світового банку, так і на ринку зовнішніх запозичень.

Звичайно, в економічному рості в Україні зацікавлений і сам МВФ - хоча б із тієї точки зору, що невпинно наближаються пікові виплати за зовнішніми зобов'язаннями країни, які припадатимуть на 2020-2022 роки, і в разі відсутності істотного економічного зростання справа може запахнути вкрай неприємними сценаріями - як для України, так і для наших міжнародних кредиторів.

Втім, які б стимули не рухали Радою директорів МВФ, вчорашнє рішення дає Україні декілька позитивних сигналів. Перший із яких полягає в тому, що у Фонді вважають за можливе і доречне продовжувати співпрацю з чинною владою України. Що говорить про впевненість МВФ у тому, що кошти, отримані за програмою, будуть використані за призначенням, а не роздані "на гречку населенню" напередодні виборів.

А ще один момент полягає в тому, що у Фонді з належною долею певності сподіваються на те, що березневі президентські вибори — незалежно від їх результатів — пройдуть в рамках демократичної процедури і без зайвих ексцесів. І глобальна політична стратегія нового керівника України не надто відрізнятиметься від наявної. Будемо сподіватись, Україна і українці не обмануть цих сподівань.