Сварка з Брюсселем: Чому ЄС планує дати по зубах Польщі

Саме про "ядерний варіант" пише видання Politico, наголошуючи на рішенні Брюсселя, який зазначає, що польський закон про загальні суди підриває незалежність польських суддів. Тому Єврокомісія вирішила почати процедуру введення санкцій проти Польщі за порушення норм верховенства права і застосує статтю 7 договору про ЄС. Таким чином Польщу можуть позбавити права голосу. І все через законопроекти щодо реформи судової системи країни, які затвердив Сейм.

Що сталося

Ще 22 липня Сенат Польщі ухвалив без поправок законопроект про реформу Верховного суду від правлячої партії "Право і Справедливість". Тривали акції протесту проти цього рішення, а президент країни Анджей Дуда, що також є членом ПіСу, наклав вето на два з трьох законопроектів, прийнятих Сеймом. Вони стосувалися зміни формування Верховного суду, Національного судової ради і Загальних судів.

По суті, всі три законопроекти ставили судову систему в пряму залежність від кабінету міністрів. Для призначення суддів Верховного суду було достатньо 50% депутатів, що давало фактичну монополію над судом правлячій партії ПіС, що створила однопартійний уряд. 235 місць у Сеймі має ПіС (460 всього).

Згідно із висновком Венеціанської комісії, згадані закони надають депутатам право призначати суддів Верховного суду і членів Національної суддівської ради. Це поставить під сумнів незалежність судової влади. Європейська комісія розпочала процедуру притягнення до відповідальності Польщі за порушення законодавства ЄС через судову реформу. Варшаві дали місяць, щоб дати відповідь на зауваження Брюсселя.

Критикували Польщу і в ЄС, зокрема канцлер Німеччини Ангела Меркель. Всередині країни таку реформу називали "кінцем демократії".

Вето Дуди призвело до затяжної політичної кризи в країні. Президента, який є членом ПіСу тривалий час консультувався з лідером цієї правлячої партії Ярославом Качинським. Підсумком консультацій стали альтернативні законопроекти, які були внесені Дудою. Щоправда, проблему це жодним чином не вирішило. Оскільки, правки були мінімальними. Щоб позбавити ПіС можливості зловживати владою, тепер для призначення суддів Верховного суду необхідно було отримати не 50, а 60% голосів.

Остання найбільш масова акція протесту проти реформи відбулася 14-го грудня після того, як 8-го грудня Сейм прийняв законопроект про реформу авторства Анджея Дуди. Протестувальники пішли до Сенату та Сейму, біля яких провели свої акції. Втім, вже 16-го грудня Сенат також прийняв скандальні закони. За закон про Національну раду судочинства проголосували 60 сенаторів, 26 – проти, 1 – утримався. За закон про Верховний суд проголосували 58 сенаторів, 26 – проти, 3 – проти.

Реакція ЄС

Ще в листопаді Європарламент схвалив критичну резолюцію по Польщі, яка рекомендує запустити процедуру застосування санкцій проти країни. Документ закликав уряд Польщі поважати верховенство права і основоположні права, закріплені в договорах, і різко критикував погіршення дотримання норм ЄС. Також він закликав польську владу виконати рекомендації Єврокомісії та Венеціанської комісії.

Зараз же, після прийняття законів Дуди, Європейська комісія почне процедуру проти Польщі, яка може привести до позбавлення країни права голосу в ЄС.

Як пише Politico, за останній рік контакти між Єврокомісією та польською владою були рідкими, і жодного порозуміння останнім часом досягнуто не було. Брюссель вичерпав усі можливі варіанти і пропозиції та вирішив діяти жорстко. Європейські комісари вирішили розпочати процес за статтею 7, який може позбавити Варшаву права голосу у ЄС. Рішення буде ухвалено після прийняття парламентом Польщі заходів, які дозволили б звільнити багатьох суддів Верховного суду країни.

Таке рішення стане логічним наслідком після початку боротьби з Польщею, яка розпочалася задовго до колізії із судовою реформою. Єврокомісія виступила проти закону про Конституційний трибунал (зміни до законодавства про Конституційний суд ініційовані ПіСом і прийняті в 2015-му) і на засіданні 13-го січня розпочала процедуру контролю правопорядку в Польщі. У немилість тоді також потрапив закон про телебачення. Вона розпочала безпрецедентне розслідування спірних реформ конституційного суду та посилення контролю за суспільними ЗМІ в Польщі. Також розкритикувала реформу конституційного суду і Венеціанська комісія. Вже в березні Конституційний суд Польщі визнав неконституційним новий закон про трибунал.

Навіщо все це ПіС

Політики "Права і справедливості" хочуть "добрих змін". Парламентської більшості і свого президента їм замало, оскільки, потрібна саме конституційна більшість, щоб мати змогу вносити зміни у у конституцію. ПіС (235 депутатів з 460) та їх партнери з руху Павла Кукіза (42 депутати) мають сукупно тільки 60,2% місць у парламенті, а цього мало. У ПіС часто скаржилися, що в Конституційному трибуналі домінують судді, призначені ще попередниками, які з суто політичних міркувань можуть саботувати їхні реформи. Тому ПіС потрібно було змінити представників Трибуналу на своїх, максимально маргіналізувавши його. Наразі до моменту ухвалення Трибуналом рішення про відповідність чи невідповідність певного закону конституції він вважається дійсним, навіть якщо має очевидні правові недоліки. Чим довше розглядається рішення (може бути 2-4 роки), тим довше дійсним є закон.

Так само, як і нинішня судова реформа, все це було необхідно для концентрації влади. Втім, зрозуміло, що монополія на владу, яка опиниться в руках ПіС, не влаштовує ЄС.

Так чи інакше, зараз ПіС, який грає на націоналістичних настроях всередині країни, знаходить підтримку у суспільстві, коли справа стосується втручання Брюсселя у внутрішні справи Польщі і ведуться розмови про санкції. Підсилює напругу між Польщею та ЄС справа мігрантів. Вишеградська четвірка (Польща, Угорщина, Чехія та Словаччина) від початку бойкотують рішення про квотне розселення мігрантів з Італії і Греції. Міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський навіть заявляв, що Польща не має можливості приймати велику кількість біженців з мусульманських країн через те, що в країні є багато мігрантів з України.

Санкції ЄС по сьомій статті лише посилять настрої євроскептицизму, котрі процвітають у Польщі. Втім, саме прийняття судової реформи, на жаль, демонструє нездатність ЄС впливати на Варшаву політично. Можливо, саме час увімкнути економічні важелі