Страх Путіна: Чому на Росії підрізають крила Жириновському

Кремль взявся за знищення навіть абсолютно підконтрольних, "ручних" радикалів. Не без підстав підозрюючи, що подальше погіршення соціально-економічної реальності може дати шанс найбільш підприємливим із них скористатися протестними настроями і скласти реальну конкуренцію чинній владі

Страх Путіна: Чому на Росії підрізають к…

"Сидите в високих кабінетах і як при Сталіні починаєте діяти! Але Бортников – не Берія. І воронків у вас не вистачить.... Прийде час - ми вам, вашій владі оголосимо карантин! Це ми проведемо революцію! Не те, що більшовики там напартачили, Єльцин напартачив. Виросло покоління, яке вам нічого не пробачить і всіх вас покарає". Це не промова на мітингу російських анархістів, і не спіритичний сеанс з покійним Едуардом Лимоновим. Це виступ в російській Держдумі лідера фракції ЛДПР Володимира Жириновського.

Жириновського, якому добряче прищемили хвоста, коли затримали члена ЛДПР, губернатора Хабаровського краю Сергія Фургала. Звинувативши його, не багато не мало, в організації серії замовних вбивств. Як мінімум двох - але, можливо, і чотирьох. Замовляв він когось чи ні – питання, звичайно, наразі відкрите. Серед представників російської влади чимало вельми специфічних людей, і Фругал прийшов у високі кабінети з "металобрухтового" бізнесу, а не з пансіону благродних дівиць. Але обставини, що супроводжували цей арешт, не без підстав викликали роздратування Жириновського.

Причина нелюбові Володимира Путіна до Фургала просто і банальна. На виборах у 2018 році він був "технічним кандидатом" в Хабаровському краї при путінському ставленику В'ячеславі Шпорті. Але замість зняти свою кандидатуру в потрібний момент – пішов до кінця. Вигравши вибори і розгромивши опонента від влади. Вже після перемоги йому делікатно запропонували скласти повноваження і піти на роль замісника Шпорта. А він – неделікатно відмовився. Продемонструвавши слабкість позиції Кремля в регіоні. Чим, на думку багатьох російських політичних аналітиків, і підписав собі вирок.

Виконувати який, втім, не поспішали – оскільки Путіну були потрібні голоси ЛДПР при голосуванні за "обнулення". Коли голоси були отримані, Фургала затримали за організацію вбивств, які відбулися в 2004 та 2005 роках – і з того часу уваги правоохоронних органів якось не привертали. Фургал не те що був на свободі – а спокійно засідав у Держдумі.

Зараз розпочалися обшуки та арешти і серед інших членів ЛДПР в регіоні. А Жириновському натякнули, що влада ЛДПР вже використала – і тепер його думка нікому не цікава. Що і викликало думський демарш політика, суть якого зводилась до того, що ЛДПР готова вийти зі складу чинного парламенту.

З одного боку, Жириновський – це один з політичних персонажів, якого не буде шкода в будь-якій політичній ситуації. Професійний виконавець ролі блазня при російській владі, Володимир Вольфович неодноразово розповідав про свою просто-таки тваринну ненависть до української державності і бажання покласти їй край насильницьким способом.

Але вся історія з Фургалом є сигналом того, що в Кремлі вирішили всерйоз обмежити можливості не тільки реальної – і майже відсутньої у Росії опозиції, але навіть цілком кремлівських проектів на кшталт ЛДПР. Це може бути викликано тим банальним фактом, що подальше погіршення економічної ситуації в Москві розглядають як цілком вірогідний сценарій для Росії. За таких умов наростання протестного потенціалу населення видається практично неминучим. І кишенькова опозиція в якийсь момент може вирішити, що ці настрої можна легко конвертувати в політичний капітал. Тому Кремль завдав удар саме по Фургалу, який свого часу й зумів скористатися роздратуванням мешканців Хабаровського краю пихатим, недалеким і неефективним ставлеником Кремля. Після чого, за чутками, закріпив свою перемогу, граючи роль "народного губернатора", який спілкується з людьми, вирішує якісь побутові проблеми, а економічні негаразди списує на "неправильну політику Москви".

Подібний тип регіональних лідерів зараз, напевно, є максимально небезпечним для режиму Путіна. Тому епоху "кишенькових опозиціонерів" в Кремлі, схоже, вирішили завершувати. І тепер на Росії можуть бути лише два типи політиків – слухняні і провладні – або ув'язнені. Подібна тактика "закручування гайок" зазвичай дає непогані результати. Але тільки в короткій перспективі. Бо роздратування частини росіян чинною владою, яке дотепер йшло "в свисток" завдяки таким проектам, як ЛДПР, буде накопичуватися і наростати. Чекаючи на слушний момент і дієвих "вождів". Інша річ, що радості сусідам Росії від перспективи консервативно-чорносотенського перевороту теж навряд чи додається.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"