Коронавірус і нафта: Чому Єрмак і Пристайко не рятують українців з Китаю

Наразі світові біржі реагують на розповсюдження китайського вірусу дещо істерично. Але якщо Пекін не зуміє взяти ситуацію під контроль, то сильнішого чи слабшого удару зазнають всі сировинні економіки планети, і українська не стане винятком

Тарас Паньо

Епідемія нового коронавірусу в Китаї, який вражає дихальні шляхи і здатен призводити до летальних наслідків, наразі неухильно посилюється. За даними на понеділок, померло більше ніж 80 осіб, близько 3 тисячі осіб, за оптимістичним сценарієм – хворі.

Хоча, напевно, найбільш прикрою новиною за минулу добу стало повідомлення міністра Національної комісії охорони здоров'я Китаю Ма Цзяовей про те, що людина з коронавірусом може заразити інших, перш ніж дізнається про те, що сама хвора. Що помітно зменшує шанси Пекіну взяти ситуацію під контроль.

На подібні новини відреагували не тільки мільярди читачів по всьому світу, але й ринки. Зокрема, котирування термінових контрактів на нафту Brent досягали позначки $58,5 за барель – що на 3,5% нижче за показники п'ятниці і мінімальне значення з 22 жовтня минулого року. За прогнозами аналітиків, падіння цілком може продовжитися.

Паралельно з тим почалося падіння вартості акцій нафтодобувних компаній, а також – падіння курсу валют країн, чиї прибутки надто тісно пов'язані з видобутком та продажем вуглеводнів. Серед подібних валют є і російський рубль, який сьогодні почав зниження як щодо долара США, так і щодо євро. Слідом за нафтовими компаніями, проблеми почалися і в авіаперевізників, які мали помітну кількість рейсів до Китаю. Серед постраждалих – "Лукойл", "Роснєфть" та "Аерофлот".

І якщо Китаю за допомогою потужних карантинних заходів вдасться втримати епідемію у своїх кордонах, то цим справа, ймовірно, й завершиться. Якийсь час більш ніж мільярд китайських громадян поживуть без подорожей, збитків зазнають авіаперевізники та нафтовики, а легка паніка, що домінувала сьогодні на біржах, потроху стихне.

Інша річ, що гарантій того, що коронавірус вдасться "закрити" в Китаї, наразі ні в кого, звичайно, немає. Особливо на тлі повідомлень про заразність носіїв вірусу іще на стадії інкубаційного періоду хвороби, що сильно ускладнює ідентифікацію та ізоляцію хворих.

І якщо справа не обмежиться тривалим карантином, а світ зіткнеться з потужною епідемією як в Китаї, так і за його межами, то нафтою, авіакомпаніями та туристичними агенціями справа не обмежиться.

Епідемія, що може забрати істотну кількість людських життів по всій земній кулі, нанесе ще й колосальний удар по економіці, неминуче призвівши до сповільнення, а у випадку поганого розвитку подій – і до рецесії у світовій економіці. За такої ситуації падіння цін на всі без винятку сировинні ресурси є неминучим. І йтиметься не тільки і не стільки про енергоносії, але й про сталь, кольорові метали, і багато чого іще.

Хотілось би вірити, що в українському уряді – зважаючи на характер нашої економіки – готові до подібного розвитку подій, і мають якийсь план протидії.

Бо наразі, якщо судити із реакції нашої влади на епідемію китайського коронавірусу, з готовністю якось не дуже.

Після того, як впродовж останніх трьох діб Франція, Іспанія, Німеччина, Велика Британія, Італія, Японія, Австралія та США розпочали роботи з евакуації своїх громадян із небезпечних зон у Китаї, Рада національної безпеки й оборони України доручила нашому посольству в Китаї "забезпечити поширення рекомендацій українським громадянам покинути територію Китаю". Що, вочевидь, є прозорим натяком на те, що "покидання" відбудеться самостійно. Власними, так би мовити, силами і коштами.

Розповсюдження китайського коронавірусу – це зовсім не "повторення штучної паніки зі свинським грипом, спровокованої політиками та великою фармою", як про те думає помітна частина українських громадян. Хоча б тому, що наразі проти коронавірусу немає свого "Таміфлю". Немає, власне кажучи, взагалі ніяких ліків, окрім симптоматичного лікування та штучної вентиляції легень для тих, хто опинився у важкому стані. А історія ця – це новий виклик для людської цивілізації, здатності країн кооперуватися і знаходити спільні вирішення для складних проблем. Ну, чи принаймні тест на здатність адекватно реагувати на несподівані загрози.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Світ