Станція "Безнадія": Як російські соціологи пояснили зникнення довіри до Путіна

Російські провладні соціологи випадково з науковою точністю описали громадсько-політичну ситуацію в своїй країні

Журналіст відділу «Світ»
Станція "Безнадія": Як російські соціоло…

Рейтинги російського президента Володимира Путіна не вперше стають предметом широкого громадського обговорення. Коли вони зростали й міцніли, у сусідній державі відбувалися чергові сеанси екстатичного єднання держави та народу. Коли ж рейтинги просідали, кремлівські кадри на кшталт Суркова та Володіна шукали спосіб їх припідняти. Нерідко після того починались пошуки внутрішніх та зовнішніх "ворогів", проти яких слід було негайно гуртуватися росіянам, а в екстремальних випадках - сусідні держави губили шматки своїх територій.

І ось тиждень тому, коли на сайті не надто опозиційного Всеросійського центру вивчення громадської думки опублікували інформацію про те, що особистий рейтинг довіри Володимиру Путіну впав до історичного мінімуму в 31.7%, це не могло не привернути уваги російської громадськості. Такої щільної, що навіть особистий прес-секретар Путіна був вимушений публічно зреагувати на відповідне запитання журналістів стосовно "обвисання" рейтингу. Тактику реагування він обрав доволі нерозумну - в непрямий спосіб натякнувши, що низькі показники рейтингу, скоріш за все, є результатом недоброякісної роботи соціологів.

Зокрема, він заявив: "Багато різних рейтингів у Володимира Путіна: з одного боку - рейтинг довіри, а з іншого боку - ми бачимо електоральний рейтинг Путіна, який зараз перейшов в тенденцію зростання. Ось, чесно кажучи, ми, звичайно, чекаємо якогось аналізу наших шановних фахівців, як корелюються ці дані? Як може, наприклад, падати довіра, але рости електоральний рейтинг?" Фахівці, вочевидь, сприйняли це не як начальственний жарт над "яйцеголовими" (чим, скоріше за все, і була ця репліка) - а як щось середнє між вироком для ВЦВГД та запрошенням до наукової дискусії. І відповіли. При чому - колективно.

Першим зреагував очільник Всеросійського центру Валерій Федоров. Який явно оцінив перспективи ймовірного попадання своєї персони в список опозиціонерів. Перспективи, здається, не сподобалися. Тому він заявив, що запитання про політиків, яким довіряють люди, було відкритим - і... Володимира Путіна люди просто не згадали. Чи то забули про рідного президента, чи то не сприймають його як політика, а виключно як батька народу - соціолог не уточнив. Але пообіцяв, що найближчим часом буде проведено дослідження, питання в якому звучатиме таким чином: "Ви довіряєте чи не довіряєте Володимиру Путіну?". "Заздалегідь можу вам сказати, що там оцінки довіри президенту будуть набагато вищими" - проявив чи то наукову, чи то політичну передбачливість Федоров.

Але пояснити феномен рейтингу захотіли й інші російські соціологи. При тому зробили це вони й без сміливого припущення про "люди забули про Путіна". Наприклад, директор "Левада-центру" Лев Гудков констатував, що люди і справді готові голосувати за Путіна, але виключно тому, що ситуація на виборах - безальтернативна. Оскільки "політичне поле випалене, опозиційних кандидатів і критиків Путіна до виборів не пускають. Тому немає реальної конкуренції, немає вибору". Натомість "довіра (до Путіна - ред.) характеризує ситуацію в країні - змобілізованості, конфронтації, зниження доходів, які знизилися вже на 11-13% і мають подальшу тенденцію до зниження". Схожі пояснення дали ситуації й інші фахівці - зокрема, Григорій Юдін з Вищої школи економіки.

Таким чином, дослідження "придворних" соціологів продемонструвало саму суть сьогоднішньої російської політичної реальності. Владі не довіряють. Владу побоюються. Немало хто владу більш чи менш відверто ненавидить, що проривається, наприклад, у веселому флеш-мобі з хеш-тегом "Путін - казковий ..." за який заводять цілком реальні кримінальні справи. Але альтернативи цій владі на випаленому політичному ландшафті росіяни не бачать.

Саме за таких умов населення сусідньої країни, опиняючись під дедалі більшим економічним тиском, і не маючи при тому жодних реалістичних надій на легальну зміну влади в країні, рано чи пізно знову спробує повторити експеримент з революцією. Переможцями в цій революції - як і сотню років тому - навряд чи стануть ліберали.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme