США, Україна та Росія: Як людство планує колонізацію Місяця

Ще на початку жовтня віце-президент США Майк Пенс написав колонку для The Wall Street Journal, у якій оголосив, що американці повинні повернутися на Місяць. Така думка Пенса вийшла на наступний день після 60-ї річниці запуску радянського "Супутника-1".

Пенс писав, що Місяць повинен стати тренувальним майданчиком, об'єктом для посилення комерційних і міжнародних партнерств і проміжним пунктом у польотах американців на Марс.

Після цього підготовку до відродження Місячної програми розпочало НАСА, а також про це говорив Ілон Маск і Джеф Безос, які мають власне бачення і готові взяти участь у державній програмі.

Наприклад, глава SpaceX Ілон Маск наприкінці вересня говорив, що його компанія може не тільки побудувати місячну базу, а навіть колонізувати Марс. Космічний корабель із назвою "Big Fucking Rocket" вперше може бути запущений до 2022 року, а до 2024 року - відправитися на Марс. Маск навіть базу на Місяці збирається будувати. Ось так вона має виглядати.

Blue Origin власника Amazon Джеффа Безоса також не відстає. Вона провела перші випробування двигуна для ракети, яка в майбутньому зможе доставляти вантажі на Місяць. Це відео не з майбутнього - сьогоднішні дні.

First hotfire of our BE-4 engine is a success #GradatimFerociter pic.twitter.com/xuotdzfDjF

— Blue Origin (@blueorigin) 19 октября 2017 г.

НАСА планує створити міжнародну орбітальну станцію Deep Space Gateway і робитиме це разом з Росією, Канадою, Японією та європейцями.

Що там на Місяці

З 1972-го року жодна людина не ступала на Місяць, а всього на супутнику Землі побувало 12 людей, пише The Conversation.

Місії на Місяць плануються Індією, Китаєм і Росією, а також Японією і ЄС. Південна Корея і Північна Корея також дивляться у бік цієї планети.

Найбільш чіткі плани зараз у НАСА. Спочатку планується запуск у космос ракети з космічним кораблем Orion. Він повинен буде відокремитися від носія, випустити кілька маленьких супутників і долетіти до місячної орбіти. На ній Orion буде 6 днів і збиратиме необхідні дані, щоб повернутися із ними на Землю.

Також будуватиметься космічний порт на місячній орбіті. За задумом, він буде проміжною ланкою для місій на Місяць і в глибокий космос. Там буде створений простір для проживання астронавтів, шлюз і місце для стикування.

НАСА планує розробку транспорту - багаторазовий корабель на електричній та хімічній тязі, щоб працювати у космосі. Орбітальна частина станції Deep Space Gateway має бути споруджена до 2024-2026-го років - це лише плани. А випробовування корабля мають бути проведені до кінця 2020-го року.

Навіщо людям Місяць

Є кілька причин, через які космічна гонка повернулася у наше життя, зазначає The Conversation.

Перша - інновації

Як у минулому так і сьогодні космос приваблює інтерес і інвестиції, бо люди прагнуть досліджувати. Дослідження космосу працює як об'єднуюча сила, забезпечуючи чітке бачення, яке підштовхує технології та інновації вперед.

Після кількох десятиліть відносного спокою в освоєнні космосу, він знову розглядається як технологія, що призводить до руху і прогресу, зокрема і в економіці. Ці мотиватори вважаються особливо важливими для країн з економікою, що розвивається, таких як Індія, Китай і Росія. Навіть в Австралії створюють космічне агенство, бо бачать у космосі перспективи для розвитку і додатковий стимул для прогресу.

Друга - конкуренція

Дослідження Місяця - це міжнародна співпраця, а також конкуренція.

Держави, що не мають космічної програми, можуть розробляти інструменти та прилади для польоту на космічних апаратах, які створюються і запускаються іншими країнами. Наприклад, індійський корабель Chandrayaan-1 перевозив прилади зі Швеції, Німеччини, Великої Британії, Болгарії та США на Місяць.

Економічна і геополітична конкуренція відбувається тому, що Місяць розглядається як незаймана територія. Жодна країна не може володіти Місяцем згідно Договору ООН 1967 року, що підписали більш ніж 100 країн. Але є претензії на ресурси. Наприклад - Гелій-3 (ізотоп елемента гелію). Його дуже багато на Місяці, але він рідко зустрічається на Землі. Це потенційне паливо для ядерного синтезу, потенційно необмеженого і екологічно чистого джерела енергії. Китай вже виявив велику цікавість до місячного Гелію-3.

Місяць можна порівняти з Антарктидою 1950-х років, коли континент був розділений 12 країнами, які у той час мали наукові програми в регіоні. Відповідно, хто перший долетить на Місяць із новими технологіями, той, як мінімум, виграє час і зможе використати це для свого блага.

Третя - проста ціль

Радіозв'язок між Землею і Місяцем майже миттєвий - затримка 1-2 секунди (відстань 384 400 км). Для порівняння, між Землею і Марсом час двостороннього зв'язку може становити понад годину.

Низька гравітація і відсутність атмосфери на Місяці також спрощують операції для станцій і апаратів.

Радянські місії на Місяць показали, що технічно доцільно застосовувати робототехніку для того, щоб зібрати зразки і привезти їх на Землю. Китай має намір запустити роботизовану місію на Місяць в найближчі 1-2 роки для отримання зразків. У разі успіху - це будуть перші зразки, повернуті з Місяця із 1976 року.

Четверта - нові відкриття

Японські космічні апарати "Selen" та індійський "Chandrayaan-1" виявили нові поширені мінерали на Місяці, а також досліджували райони потенційних ресурсів.

Також важливим відкриттям стала наявність водяного льоду та інших органічних сполук у постійно затемнених областях Місяця, які ніколи не бачать сонячного світла. Водяний лід на Місяці може бути використаний як ресурс для виробництва палива або підтримки життя людини. Це буде головною перевагою майбутніх місій, якщо врахувати вартість транспортування води з Землі на Місяць.

Звичайно, необхідні технології для відновлення цих ресурсів, котрі перебувають у середовищі із температурою у -250 ℃, що також підштовхує прогрес.

П'ята - можливість вивчати Землю

Окрім практичних питань, вивчення Місяця призвело до абсолютно нових ідей про походження Сонячної системи.

Перед місіями "Аполлона" людство вважало, що планети утворювалися протягом тривалих періодів часу шляхом повільної агломерації пилових частинок. Місячні скелі, доставлені на Землю під час місій "Аполлона", змінили цю ідею буквально за одну ніч. Тепер ми знаємо, що гігантські зіткнення планет були звичним явищем. І саме зіткнення планети, розміром з Марс із Землею, можливо, сформувало Місяць.

Ми також дізналися, що темні кола на Місяці - це шрами від астероїдів із орбіт Юпітера та Сатурна.

Майбутні дослідження Місяця, безсумнівно, призведуть до більш глибокого розуміння походження Землі.

Україна на Місяці

Гендиректор КБ "Південне" Олександр Дегтярьов рік тому заявив, що Україна має всі технології для будівництва бази на Місяці та польоту на Марс.

"Україна володіє сьогодні достатніми технологіями, які дозволяють виготовити всі компоненти для такого проекту (польоту на Марс, - Depo.ua). Але ми запропонували півроку-рік тому проект створення експериментальної бази на Місяці", - зауважив Дегтярьов. Тоді він перебував на космодромі NASA, де відбувся запуск ракетоносія Antares. Нещодавно відбувся черговий вдалий запуск цієї ракети-носія. Antares - одноразова ракета-носій, розроблена Orbital Sciences Corporation і КБ "Південне" для запуску корисних вантажів масою до 5,5 т на низьку опорну орбіту.

Окрім Antares успішними проектами із участю КБ "Південне" є ракети-носії Vega та "Зеніт".

Тому, цілком реально, що колонізація Місяця не обійдеться без українських технологій і ракет-носіїв, які точно знадобляться для доставки вантажів.