Останній ультиматум Савченко: Путін у глухому куті

Звичайно, її будуть насильно годувати. Тюремники рідко пропускають нагоду зайвий раз з когось поглумитись – тим паче, якщо це глумління приписане їм їхніми інструкціями і затишно ховається за нелюдським, гидотним "гуманізмом" радянської по суті пенітенціарної системи.

Але психосоматика – складна річ, і те, чого не бажає дух, навряд чи піде на користь тілу. Відучора Надія Савченко може померти будь-якого дня, будь-якої години.

Померти після того, як в ході непрозорого і ганебного судового процесу всім хоч трохи адекватним людям – навіть на Росії – стало очевидно, що вона не наводила артилерію на російських журналістів. Що вона не перетинала кордон, пробираючись до Росії. Що справа проти неї – вигадка чистої води, від початку і до кінця. "Шпигунський скандал" зразка 1936 року.

З політичної точки зору (говорити про яку в цій справі відверто гидко), Савченко вже не становить жодної цінності для Путіна. Її не вдасться обміняти на геополітичні поступки. Нею не вдасться поторгувати. Її не вдасться навіть потримати кілька років в тюрмі – і випустити на волю царським жестом, до якоїсь чергової дати, як то зробив Путін з Ходорковським. Вона просто не проживе цих кілька років. А міняти її на російських спецназівців, найманців чи кого ще завгодно Путін не стане. Їхня доля йому цілком байдужа.

Проблема – для Путіна – полягає в тому, що Надія Савченко відмовилась бути "відпрацьованим матеріалом", результатом ФСБ-шної помилки, який тихо догниває в невідомій тюрмі. Рішення про сухе голодування перетворює її з заручниці на загрозу для свого тюремника. Будь-який терорист розуміє, що живий заручник – можливість для торгу. А мертвий заручник – це автоматичний дозвіл на знищення терориста.

У такий спосіб те, що задумувалось в Росії як "блискуча спецоперація", перетворюється на відверту, регулярну, тягучу ганьбу. Яка триває під акомпанемент окриків з боку США, ЄС чи ОБСЄ, які жорстко радять Путіну одуматись.

Він би може й одумався – якби мислив хоч трохи раціонально. Якби все ще грав у геополітичні шахи, а не вдавав з себе Наполеона в лікарняній палаті, на яку він перетворив Росію. Натомість збереження путінської пози грає зараз проти інтересів Росії у світі. З іншого боку, звільнення Савченко може стати поштовхом до демонтажу путінської влади.

Відпущена Савченко стане вироком для російської судової системи. І якщо росіянам скажуть, що полон і суд над Савченко були даремними, може виникнути підозра, що все тим не обмежується. Даремними можуть бути дитячі тіла під бомбами в Сирії, спалений і сплюндрований Донбас, перетворення України на кровного ворога. Даремним може бути і сам упир в Кремлі

Натомість, якщо Савченко не випустити й демонстративно замордувати – Путіну доведеться полюбити Кім Чен Ина. Інших друзів і приятелів у світі в нього залишиться небагато.

Навіть "найкорисніший ідіот" чи найпродажніший лобіст – хоч в Європарламенті, хоч в американському конгресі, подивившись на фото Савченко, розумітиме, що російські гроші тепер пахнуть не нафтою, від якою складно відмитись. Вони тепер пахнуть кров'ю, відмитись від якої не вдасться ніколи.

Все, що залишається російському президентові – це вигадати якийсь хитрий трюк, щоби негайно, сьогодні ж позбутись Савченко. Визнати винною – і відправити відбувати покарання в Україні. Амністувати – хоча, з юридичної точки зору, в цій ситуації так вчинити й неможливо. І що б не вигадав Путін з його радниками – робити це їм слід швидко. Час спливає, і життя спливає разом з ним.