Смерть "Союза": Всі радянські і російські катастрофи в космосі

137-й політ корабля серії "Союз" мало не завершився трагедією. Аварія ракети-носія завершилася аварійним приземленням екіпажу в Казахстані. Почалися ж космічні проблеми ще у далекі радянські часи, під час найпершого запуску корабля цієї, вже справді легендарної серії.

Союз-1

Перша серйозна космічна аварія обернулася смертю. Конструкторів нового космічного корабля серії "Союз" партійне керівництво СРСР постійно підганяло, щоб не відставати від американської місячної програми. Відповідно, за браком часу корабель вийшов "сирим", з купою проблем і неполадок.

Але відміняти старт "Союза-1" ніхто не став. Вже на орбіті у корабля не розкрилася одна із сонячних батарей, тому "Союз-2", який мав зістикуватися з першим на орбіті, не запустили. (І врятували його екіпажу життя.) Програму польоту "Союзу-1" достроково завершили, але найголовніше сталося уже на спуску з орбіти, 24 квітня 1967 року.

Через проблеми в парашутній системі основний парашут не зміг розкритися, а стропи запасного обмоталися навколо витяжного, допоміжного парашуту. На швидкості близько 50 метрів на секунду спусковий апарат врізався в землю, від чого космонавт Володимир Комаров загинув на місці. Ховали його останки в закритій труні.

Союз-10

Цей політ був першим до космічної станції "Салют-1". Але екіпаж із трьох чоловік не став першим, хто потрапив на борт станції, бо після стиковки виявилося, що стикувальний агрегат "Союзу" через зайві рухи корабля зламався.

Довелося космонавтам відстиковуватися в екстреному режимі та повертатися на Землю.

Союз-11

Першими космонавтами, які побували на "Салюті", став екіпаж наступної місії – Георгій Добровольський, Владислав Волков та Віктор Пацаєв. Вони змогли упоратися із проблемами, які спричинив невдалий попередній політ (зокрема, станція була заповнена димом), і пропрацювали на ній 22 дні. Але їхній політ завершився трагедією, і це сталося не на території станції.

Через бажання керівництва на "Союзах" літало по 3 космонавти, які через брак місця були вдягнені не в скафандри, а у звичайні спортивні костюми. Це й погубило екіпаж. Під час спуску на висоті 150 км раптово відкрився вентиляційний клапан. Дірка була меншою за п'ятикопійчану монету, тож заткнути її космонавти могли просто пальцем. Могли, але не встигли – коли капітан корабля Добровольський знайшов дірку, сил закрити її вже не мав.

Усі три члени екіпажу загинули. Ці смерті, які сталися 29 червня 1971 року, до сьогодні залишаються останніми в радянському/російському космосі.

Союз-18-1

Через 4 роки, 5 квітня 1975 року, трагедія мало не сталася на старті. Від корабля, якому постфактум присвоїли номер "Союз-18-1" (просто 18-м "Союзом" назвали наступну, успішну місію) на 261-й секунді польоту мав від'єднатися другий ступень ракети-носія. Цього не сталося, а після запуску двигуна третього ступеню стався вибух.

Корабель з космонавтами завдяки системі автоматичного відділення був відкинутий від ракети. По параболічній траєкторії екіпаж залетів за офіційною інформацією на Алтай, а за чутками – чи то в Монголію, чи то навіть в Китай. Під час цього "стрибка" телеметрія зафіксувала перевантаження у розмірі 20G. Космонавти потім зізнавалися, що в цей момент у них зупинилися серця. Один із космонавтів, Василь Лазарєв, через це отримав серйозні проблеми зі здоров'ям – і так і не зміг полетіти в космос.

Союз-23

За рік, у жовтні 1976 року, космонавти мало не загинули уже після приземлення. Політ "Союза-23" виявився невдалим через неможливість зістикуватися із станцією "Салют-5", але спуск і приземлення пройшли у штатному режимі.

Проблема виявилася уже на землі, точніше, на воді – "Союз" приземлився на лід озера Тенгіз, що в Казахстані. Солона вода замкнула контакти, система відстрілила люк парашутної системи, корабель внаслідок цього перекинувся вихідним люком у воду – і космонавти мало не затонули.

Врятували колег льотчики пошукового гелікоптера, зачепивши корабель тросом і дотягнувши до берега.

Союз-33

10 квітня 1979 року черговий космічний корабель підлетів до станції "Салют-6", але в цей момент на кораблі вибухнув газогенератор, вивівши з ладу головний двигун космічного апарата.

Центр управління польотами дав наказ спускатися, використовуючи резервний двигун. Внаслідок позаштатної ситуації космонавти зазнали десятикратних перевантажень, але, хоч і з проблемами, все ж приземлилися.

Союз-Т-10-1

26 вересня 1983 року катастрофа сталася ще навіть до початку місії "Союзу". За 48 секунд до старту загорілося паливо у ракеті-носії. Центр управління польотом вчасно активував систему аварійного спасіння - і капсулу з космонавтами просто відкинуло на чотири кілометри.

Всього такий "квазікосмічний політ" тривав 5 хвилин 13 секунд. Піднялися космонавти Володимир Титов і Геннадій Стрекалов всього на висоту 950 м.

Союз-ТМ-17

Перша власне російська космічна аварія сталася в січні 1994 року. І знову в інциденті "брала участь" орбітальна станція, правда, уже не "Салют", а нова, "Мир".

Після відстиковування корабля від станції апарат зіштовхнувся із корпусом "Миру". Серйозних наслідків цей інцидент не мав.

Союз-ТМ-25

За три роки, 14 серпня 1997-го, екіпаж чергової місії мало не загинув, як Володимир Комаров.

Під час посадки, на висоті 6 кілометрів, несподівано запрацював двигун м'якої посадки. Відповідно, під час контакту із поверхнею планети двигун уже не працював, тому посадка вийшла дуже жорсткою. Хоча швидкість була значно меншою за ту, з якою приземлився "Союз-1" - всього-на-всього 7,5 метрів за секунду. Тому екіпаж не постраждав.

Союз-ТМА-08М

Остання до сьогодні космічна аварія мала місце 11 вересня 2013 року.

Екіпаж під час спуску виявив, що у корабля відмовили усі датчики. Вийшло так, що приземлялися космонавти "наосліп". Зокрема, вони не контролювали висоту, на якій перебував апарат. Тільки завдяки зовнішнім командам екіпаж зумів приземлитися без особливих проблем.