Геополітичний фінт: Чи допоможе "скіфське золото" повернути Крим

Шанси на те, що колекцію скіфських старожитностей вдасться повернути до Києва, є вельми високими. Втім, долю археологічних пам'яток не варто пов'язувати з геополітичною реальністю

Апеляційний суд Амстердама розпочав розгляд скарги на рішення про повернення Україні так званого "скіфського золота". Колекція археологічних скарбів, у якій, окрім власне унікальних золотих прикрас, є чимало різноманітних декоративних предметів з мармуру, дерева та шліфованого напівдорогоцінного каміння, експонувалося 5 років тому в музеї Алларда Пірсона в столицi Нiдерландiв.

Період анексії Криму колекція пережила в Амстердамі, після чого щодо подальшої долі колекції розгорілася гаряча баталія між Києвом та Москвою - пардон, між Києвом та "кримськими музеями", які, без сумніву, виступали без будь-якої підтримки з боку російського мінкульту. Кожна сторона вважала, що культурні цінності належать саме їй.

14 грудня 2016 року суд Амстердама прийняв рішення на користь України, але судді вирішили, що золото залишиться у музеї Пірсона ще протягом трьох місяців. Впродовж яких російська сторона матиме змогу подати апеляцію, чим вона й скористалася. У січні 2017 року музеї окупованого Криму почали процес оскарження рішення суду Амстердама.

І от апеляційний розгляд розпочався. Завершитися він повинен до 11 червня. Хоч і ця дата навряд чи стане фіналом багатолітньої епопеї. Оскільки російська сторона матиме право подати касацію до Верховного суду Нідерландів, яким вона, швидше за все, також скористається. Втім, на касацію відведено термін в один рік.  І до наступного літа доля скіфського золота буде вирішена остаточно. Передбачити судове рішення до завершення процесу, звичайно, неможливо, але шанси на те, що археологічні скарби повернуться до України є вельми високими.

Оскільки після рішення Окружного суду Нідерландів російська сторона просто подала апеляцію. Натомість Україна проробила чимало додаткової роботи. Зокрема, близько місяця тому було подано додаткові докази, серед яких - два експертних висновки, базовані на Конвенції ЮНЕСКО про культурні цінності, і нормах міжнародного права загалом, які були виконані впливовими фахівцями у сфері права професорами Франческо Франчіоні і Ніко Шрейвером.

Втім, навіть у випадку судової перемоги у цій справі популярні серед українських експертів та пересічних громадян тези про те, що "повернення скіфського золота до Києва означатиме визнання Криму українським" жодного практичного підтвердження не знайдуть.

Російська сторона, розуміючи, що позиція у цій суперечці є вельми хиткою, від самого початку конфлікту закликала "не політизувати проблему" зі скіфським золотом. З відповідною заявою виступив ще в далекому 2015 році виступив російський міністр культури Володимир Мединський - і такою стала офіційна позиція російських пропагандистських ЗМІ.

Можна по-різному ставитись до цього факту, але і суди Нідерландів вирішуватимуть долю колекції на основі того, хто має пріоритети у праві власності на культурні артефакти - кримські музеї чи держава Україна. І підставою для повернення старожитностей до Києва стане радше той факт, хто видав дозволи на їх вивезення, і кому були дані більш вагомі гарантії на повернення, а не геополітична приналежність Криму до України.

Тому у випадку зі скіфським золотом варто потішитися тим, що колекція повернеться в Україну, а Крим треба буде повертати за допомогою геополітичних механізмів, а не рішень іноземних судів у суперечках довкола музейних колекцій.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна