Шляхом популізму: Хто насправді переміг на виборах у Латвії і чим це загрожує Україні

На латвійських виборах гору взяли популісти, які, втім, можуть і не сформувати більшості. Зовнішньополітичний вектор Латвії навряд чи істотно зміниться — але політичний хаос може паралізувати виконавчу владу цієї країни

Роман Федюк

Вчора латвійський ЦВК озвучив результати суботніх парламентських виборів. Сенсаційними, на перший погляд, вони на стали. Як завше, перемогла проросійська "Злагода", хоча й отримала на три з гаком відсотки менше, ніж на минулих виборах — попри намагання розширити електорат за рахунок включення до списків етнічних латвійців. Та розрив угоди про співпрацю з "Єдиною Росією". Як завше, всі решту партії, що здолали 5-відсотковий бар'єр, заявили, що спробують сформувати коаліцію без переможця Ніла Ушакова і його путінолюбів. Швидше за все, так воно й станеться. Втім, цьогорічні вибори до Латвійського парламенту таки принесли чимало несподіванок. Оскільки друге та третє місця посіли абсолютно нові партії з достатньо специфічними політичними програмами. А от "Партія зелених і селян", яку очолює чинний прем'єр-міністр Маріс Кучінкіс, набрала 10% і прийшла до фінішу тільки шостою.

Натомість другою у виборчих перегонах була створена в 2016 році центристська партія KPV LV, що набрала 14%. Її назва з латиської розшифровується як "Kam pieder valsts?" - "Кому належить держава?".

Створена актором Артусом Кайміньшем політсила декларує в якості своєї мети збільшення населення країни з 1,9 млн чоловік до 2,5 млн. Не надто заглиблюючись в реалістичні способи досягнення цієї мети. Загалом, партія є об'єднанням правих консерваторів з явним популістським ухилом — хоч, мабуть, і трохи м'якшим, ніж наприклад, у польського "Права і справедливості".

Щодо стосунків з російськомовним населенням ця партія займає неоднозначну позицію. Наприклад, іще в червні під час дискусії щодо проблем освіти в країні Артус Кайміньш нагадував, що сам наполовину росіянин. Втім, вже в кінці серпня в інтерв'ю "Латвійському радіо" політик змінив риторику. Він заявив, що для створення коаліції з проросійською "Злагодою" остання мусить визнати приєднання Криму до Росії окупацією, а також підтримати навчання в школах тільки латиською мовою. Вочевидь, проросійська позиція розуміння у виборців не знайшла — і, як всякий популіст, політик зумів легко її змінити.
Третє місце — і 13,6% голосів виборців — взяла Нова консервативна партія. Вона була створена в 2014 році, і політична програма зводиться, по суті, до побажання "щоб всім було добре". Якщо точніше, партія виступає за боротьбу з корупцією і підвищення мінімального розміру оплати праці до € 500. Попри голосну антикорупційну риторику, партію схильні розглядати як популістів помірковано-лівого спектру.

Тепер на всю цю різномасту братію із семи партій-переможиць очікують непрості переговори про формування правлячої коаліції. Складати яку доведеться із п'яти учасників — що само по собі не так щоби просто.

А якщо до того додати факт, що "нові" партії будували свою передвиборчу програму на різкій критиці партій "старих" - а зараз їм доведеться якимось чудом створювати єдиний блок — ситуація виходить іще більш заплутаною. Оцінити хто, як, і коли створить новий уряд, наразі видається практично неможливим.

У такий спосіб, латвійські вибори продемонстрували декілька принципових моментів. Перший із них полягає в тому, що підтримка відверто проросійського проекту в цій країні неухильно знижується — що не може не тішити. З іншого боку, стрімкий наступ популізму, що переможно крокує як у США, так і по Європі, не оминув Латвію. Позитивна для України новина полягає в тому, що на відміну від популістів польських чи італійських, їхні латвійські колеги не зацікавлені розігрувати ані проросійську, ані антиукраїнську політику. Що, втім, не відміняє і того факту, що суперечки між переможцями виборів можуть як надовго паралізувати зовнішньополітичну активність дружньої нам країни, так і примусити когось із переможців виборів на "угоду із дияволом" - себто із незмінним мером риги Нілом Ушаковим та його проросійською "Злагодою".

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Світ