Двовладдя, ядерні інтриги і $3 млн за голову Трампа: Що відбувається в Ірані

Так, новий голова сили "Кудс", генерал Ізмаїл Каан, який замінив вбитого американцями Касема Сулеймані, вже анонсував удар у відповідь. 

"Вони його вбили, як боягузи. Але Божою милістю і завдяки зусиллям свободолюбів усього світу, які хочуть відплати за його кров, ми завдамо удару ворогу по-чоловічому", – зазначив він на церемонії посвячення, яку для нього організували Вартові ісламської революції. 

Анонс нового керманича в цілому вкладається в нинішню тактику Ірану – в умовах глобального тиску намагатися зберегти позицію, не переступивши червону лінію, за якою майорить відкрите криваве протистояння з набагато сильнішим ворогом.  

Depo.ua продовжує серію публікацій, в яких коротко пояснюватиме сутність подій на міжнародній арені. 

Що за сили правлять Іраном

Отже, "Кудс" – елітний підрозділ Корпусу вартових ісламської революції (КВІР), який відповідає за спецоперації за межами країни. 

Власне, попередник Каана Сулеймані в 2011 році "продавив" рішення про захист іранськими "іхтамнєтами" уряду Башара Асада. І особисто Сулеймані в 2015 році переконав Володимира Путіна розширити військову присутність Росії у Сирії. А у 2017-му генерала активно просували на посаду президента. 

"Кудс" і загалом КВІР користуються певною популярністю у країні – так, на похороні Сулеймані через давку загинуло 35 людей. Втім, шалене скупчення людей не означає, що у країні стільки прихильників ісламізму. На прощальній церемонії люди, в тому числі, протестували проти іноземного втручання у справи країни, а також дякували Сулеймані за успішну боротьбу з ІДІЛ.  

КВІР – військова гілка виконавчої влади, створена для "захисту Ісламської революції", існування якої закріплене у Конституції. Користується широкою автономією, нерідко діє навіть всупереч політиці інших гілок влади. Себто, армія та КВІР – два незалежних підрозділи збройних сил країни. 

У 2013-му році президентом країни став Хасан Роухані, згодом його переобрали на другий термін. Він прийшов до влади як прибічник ліберальних реформ, що намагається налагодити відносини із Заходом та зменшує вплив КВІР всередині країни.

Також у країні є Верховний лідер – за законом, це найвища посадова особа Ірану. З 1989-го титул закріплено за аятолою Алі Хаменеї. 

В чому суть ядерної програми

У 2015-му Роухані підписав План дій стосовно Ядерної програми Ірану, в рамках якої країна погодилась вивезти більшість запасів збагаченого урану за кордон, а також в чотири рази зменшувала кількість машин для збагачення урану, відмовлялася від високозбагаченого урану, який використовується для створення ядерної зброї. Контролювати дотримання угоди мав міжнародний орган МАГАТЕ.  При цьому обмеження діяли до 2025 року. Натомість західні країни, включно з США, погоджувалися зняти попередньо накладені санкції. 

Це давало Ірану, зокрема, можливість торгувати нафтою на міжнародному ринку. Також знімався арешт з міжнародних активів країни. 

Чому Іран та США конфліктують

Навесні 2018-го прем'єр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху доповів про те, що ізраїльська розвідка заволоділа близько 100 тис. документів, які нібито підтверджують факт розробки в Ірані ядерної зброї. За версією Ізраїльтян, у країні діяли програма "Проект Амад", яка радикально порушувала ядерні домовленості. Іран це твердження спростував. 

Доповіддю Нетаньяху скористався президент США Дональд Трамп, який оголосив про вихід своєї країни з ядерної угоди. Зазначимо, про цей намір нинішній лідер торочив ще під час передвиборчої кампанії. Трамп вважав, що угода все одно є тимчасовою і, зрештою, ніяк не ліквідує ядерну загрозу. 

Крім того,  високопосадовці США закидали Ірану підтримку повстанців у Ємені і фінансування терористичного руху "Талібан". Але, на думку деяких експертів, ключовою метою американського президента було вичавити з нафтового ринку потужного конкурента. Адже з виходом США з угоди під санкції підпадав не лише Іран, але й країни, що порушили ембарго і купують нафту у країни. 

Минулого літа США звинуватили Іран у підриві двох іноземних танкерів з нафтою біля Ормузської протоки. А потім КВІР взяв відповідальність за збиття американського безпілотника Global Hawk. За версією ісламістів, дрон порушував повітряний простір країни. 

Зрештою, вже цього року за наказом Дональда Трампа вбили Сулеймані – за словами президента США, той нібито готував напади на чотири посольства, хоча доказів цьому немає. У відповідь 8 січня Іран з повітря атакував військові об'єкти країни в Іраку, але обійшлося без загиблих. За версією на даний момент, саме очікування зворотньої агресії США призвело до трагедії: військові КВІР випустили дві ракети по українському Boeing, який помилково прийняли за американський військовий літак. У катастрофі загинуло 176 людей, серед яких 11 українців.  

Чому в Ірані спалахнули протести

Через збиття Boeing Іраном прокотилася хвиля протесних акцій. Загострилася ситуація, коли влада визнала свою провину. Демонстранти оплакували загиблих людей і закликали нинішню владу піти у відставку. Зокрема, тримали транспаранти "Смерть режиму", ,"Касем Сулеймані – вбивця, Хаменеї – вбивця". 

"Вони брешуть, що наш ворог – Америка. Наш ворог – прямо тут", – стверджували учасники протистоянь.  

12 січня, до мітингарів застосували силу, розігнавши натовп за допомогою сльозогінного газу, кийків та куль.  

Зазначимо, що для країни протести – ситуація не виняткова.  Буквально в листопаді влада країни відключила Інтернет і мобільний зв'язок. Тодішнє загострення було зумовлене рішенням уряду вдвічі підвищити ціни на бензин і ввести квоти на роздрібний продаж палива. 

Насправді ж причини – в низькому рівні життя, корумпованості і авторитарності влади. 

Які розвиватиметься протистояння

Попри приголомшливі масштаби трагедії в Ірані "тримають марку". Зокрема, вже 12 січня у парламенті країні оголосили, що "помилка  є величезною втратою, але вона не повинна стати підставою для того, щоб забувати про самопожертву КВІР, який протягом всієї своєї історії захищав нашу країну".  Сьогодні ж депутат парламенту Ірану Ахмад Хамза пропонує $3 млн винагороди за вбивство президента США Дональда Трампа.

Втім, ймовірно у найближчому майбутньому сторони продовжать стрясати повітря, намагаючись не допустити до кривавого протистояння. Адже Іран вигідний Трампу як своєрідний передвиборчий трофей – мовляв, ми вже наводимо лад у країні. А от переведення конфлікту у гарячу фазу радше відлякає помірковану частину електората американського президента і майбутнього кандидата. 

Що ж до офіційних "мирних" домовленостей, вони ще тримаються.  Так, нещодавно Іран грав м'язами, запевняючи що може переглянути умови співпраці з МАГАТЕ. Але зрештою речник МЗС країни Аббас Мусаві заявив, що Іран залишиться у ядерній угоді. Мовляв, своїх зобов'язань країна дотримується, а от ЄС вдається до необґрунтованих звинувачень. Самі європейці після переговорів у Брюсселі також зійшлися на подальшому дотриманні мирного плану. 

Що відбувається між Іраном та Україною

Наразі Україна наразі веде активний діалог з Іраном. Так, вчора у Київ приїздив міністр інфраструктури країни Мохаммад Есламі, чиновник передав Володимиру Зеленському лист від свого президента з офіційними вибаченнями. Втім, наразі між нашими країнами – кілька невирішених питань. По-перше, Україна домагається від Ірану передачі нам чорних скриньок з борту збитого літака. Попри попередню обіцянку, наразі країна залишила самописці у себе і вже звернулася до Франції та США з проханням надати обладнання, необхідне для їх розшифровки. 

Читайте також: Посмертні торги: Чому Іран не віддає чорні скриньки збитого Boeing

Друге питання – виплата компенсацій сім'ям загиблих. Раніше голова українського МЗС Вадим Пристайко оголосив, що виділена державою сума по 200 тис. на сім'ю – разова допомога, компенсацію ж мають виплатити страхові компанії та Іран. На зустрічі Зеленський та Есламі обговорили питання компенсацій, але суми і терміни наразі невідомі. Раніше у ЗМІ оприлюднювали інформацію, що українська сторона нібито збирається вимагати від Ірану $1 млн. Зазначимо, що така сума співмірна зі світовим досвідом, і навіть дещо занижена. Зокрема, болгарські військові, які збили ізраїльський лайнер у 1955-му, заплатили сім'ям загиблих по $125 тис., а ізраїльтяни виплатили по $300 тис. родинам загиблих пасажирів та екіпажу літака лівійської компанії, збитого над Синайським півостровом. 

Втім, наразі вельми вірогідно, що за нинішніх обставин для Ірану компенсації можуть стати предметом тривалих політичних торгів. 

Читайте також: Нафта, біженці, подвійна гра Путіна: Хто є хто, і що відбувається у Лівії