Санкції з поблажками: Чому обережний крок Байдена – добрий знак для України

Достатньо формальні санкції у справі Навального, синхронно прийняті учора США та ЄС, навряд чи стануть помітним ударом по путінській Росії. Їх варто сприйняти швидше як відновлення трансатлантичної єдності – і підготовку до майбутніх, масштабніших акцій

Тарас Паньо
Журналіст відділу міжнародної політики
Санкції з поблажками: Чому обережний кро…

Вчора США і ЄС прийняли нові санкції проти Росії через справу опозиційного політика Олексія Навального. Ті, хто сподівався побачити у списках прізвища потужних олігархів – опор путінського режиму, на кшталт Шувалова чи Усманова, покарати яких просив і сам Навальний, вочевидь, залишилися розчаровані.

Під удар Вашингтона потрапили сім посадових осіб і три науково-дослідних інститути, які у США вважають причетними до виробництва хімічної зброї. Серед них – директор ФСБ Олександр Бортніков, директор Федеральної служби виконання покарань Калашніков, генпрокурор Росії Ігор Краснов, перший замголови путінської адміністрації Сергій Кірієнко (так-так, той самий колишній демократ, ліберал і трішечки опозиціонер). Ніби й не останні люди – але й без усіляких санкцій цілком собі "невиїздні". Та й бізнес їхній, не надто офіційний, обертається, зазвичай, всередині Росії. Тому помітної шкоди їм особисто нові санкції, певна річ, не принесуть. Цікаво, що санкції було введено стосовно посадовців, відповідальних за затримання, конвоювання та виконання покарання Навальному, який тепер, до слова, шиє спідню білизну для російських правоохоронців. Натомість судді, які приймали завідомо неправосудні вироки, чомусь залишилися поза увагою.

Окрім того, CША внесли Росію в список країн, до яких заборонено експортувати оборонні технології а також надавати кредити американськими урядовими фінансовими організаціями, в тому числі, експортно-імпортним банком. Припиняється будь-допомога Росії крім екстреної гуманітарної. Втім, співпраця у сфері ВПК між Росією та США в останні роки не те, щоби процвітала, тому помітний вплив на реальність і ці рішення навряд чи матимуть.

Звичайно, санкції викликали істеричну, далеко за межами дипломатичного тону відповідь з боку російських посадовців – при тому не тільки в особі "штатних крикунів" на кшталт речниці російського МЗС Марії Захарової, але й з боку міністра закордонних справ Сергія Лаврова, спікера російського президента Пєскова та представників Держдуми. Всі вони пообіцяли "адекватні" заходи у відповідь на рішення Вашингтону та Брюсселю. Які, втім, можуть бути "асиметричними". Тому головним американським тюремникам, напевно, невдовзі буде неможливо прогулюватися Красною площею – чи зберігати гроші в "Сбербанку".

Втім, для України в усій цій історії є й очевидний позитив. Який полягає в тому, що Вашингтон і Брюссель прийняли санкції – хоч і далеко не найжорсткіші – разом і синхронно. Навіть рішення про обмежувальні заходи дипломатичні відомства ЄС та США оприлюднили одночасно. Що позначає собою явне відновлення євроатлантичної єдності в питанні протистояння Росії.

На тлі того факту, що Ангела Меркель збирається на пенсію, а електоральні перспективи Емманюеля Макрона виглядають наразі не те щоби безхмарно, той факт, що Вашингтон тепер грає з Європою в одній команді, дає нам привід сподіватися, що антиросійський "санкційний фронт", який загрожував розвалитися після зміни політичних еліт в ключових країнах ЄС, має реальні шанси вистояти. А стосовно того, що санкції у справі Навального були меншими, ніж сподівався широкий загал – то можна втішитись тим фактом, що у США готують нову хвилю обмежень проти Росії, за хакерську атаку на програмне забезпечення компанії SolarWinds, внаслідок якої постраждало близько сотні організацій та відомств США. Можливо, покарання за атаку на питомо американську інфраструктуру буде жорсткішим, ніж за дії російської влади з російським опозиціонером.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme