Битва з Путіним: Чи ризикне Порошенко проривати Керченську протоку без ЄС та США

Військової підтримки з боку західних союзників у проході через Керченську протоку Київ на разі не отримав. Натомість "вікно можливостей" для проходу через протоку неухильно звужується, що ставить чинного президента України перед непростим вибором

Спливають дні і тижні, а обіцяний рейд українських (чи не тільки українських) військових кораблів через Керченську протоку все відкладається. При тому абсолютно очевидно, що якщо прохід через протоку не відбудеться в найближчі два тижні, то не відбудеться він і в найближчих півроку.

І штука тут зовсім не в тому, що рейд цей є "передвиборним піаром Порошенка", як то намагаються подати не тільки в російських ЗМІ, але і в штабах конкурентів чинного президента України... Просто рішення такого рівня і значення може прийняти тільки легітимний головнокомандувач. Якому потім доведеться зосередитись на результатах подібного рішення. А в найближчі півроку головнокомандувач - ким би він не був - однозначно матиме інші клопоти.

Натомість новини цього вікенду частково проливають світло на причини зволікання із рейдом. Вочевидь, у лютому йшов великий дипломатичний торг стосовно того, хто із західних союзників і в якій формі може взяти участь в такому заході. Цей торг відбувався, зокрема, і в кулуарах Мюнхенської безпекової конференції, де віце-президент США Майк Пенс намагався переконати канцлерку Німеччини Ангелу Меркель відправити німецькі військові кораблі в Керченську протоку.

Як повідомив Bloomberg, спокусити фрау канцлерін цією ідеєю Пенсу не вдалося - вона навідріз відмовилася "ризикувати". При тому, ще й послалася на позицію Петра Порошенка, який наголошував, що одноразова демонстративна акція навряд чи буде достатньою для вирішення проблеми із Керченською протокою. За інформацією Bloomberg, відмовилася посилати свої військові кораблі у протоку і Франція.

Але є характерний момент - коли міністр оборони Німеччини Урсула фон дер Ляйєн наполягала на тому, що Німеччині варто погодитись на пропозицію США, Меркель, за чутками, заявила їй, що це може поставити Берлін на грань війни з Росією. Що в непрямий спосіб натякає, що активної участі з боку американських сил безпосередньо у проході теж, вочевидь, не передбачено - в іншому разі Меркель навряд чи підозрювала б можливість силового сценарію з російського боку. З іншої сторони, ракетні есмінці США, що навідуються до Чорного моря - це не зброя ближнього бою, і заходити в трикілометрові проходи, де їх можна "дістати" чим завгодно, включно з піхотною зброєю, цим кораблям не варто.

Можна шукати різні обґрунтування для рішення Меркель - від "вона продалась "Газпрому" і збирається стати персональною пенсіонеркою на кшталт Шрьодера" до "Трамп дратує Меркель не гірше від Путіна, і вона не збирається виконувати його вказівки". Причини прийнятого рішення не такі вже й важливі. Якщо зважити на той факт, що Ангела Меркель - без двох років (якщо не менше) пенсіонерка, а навіть в її власній партії погляди на протидію Росії радикально різняться, то нинішня позиція Берліну є явно "тимчасовою". Важливо те, що Україна в справі проходу через Керченську протоку залишається наодинці з Росією. Звичайно, як країни ЄС і США, так і ОБСЄ готові забезпечити спостереження за проходом українських кораблів з суші, з моря, з космосу і звідкіля завгодно ще. Що, насправді, помітно зменшує вірогідність повторення подій минулого листопада. Але ризик для українських моряків залишається все одно істотним.

І тепер український головнокомандувач стоїть перед непростим вибором. З одного боку, відміна запланованого рейду стане свідченням неготовності відстоювати свої права у суперечці з Росією. Не кажучи вже про можливі "флуктуації" з рейтингом через невиконану обіцянку - і, навпаки, позитивну реакцію суспільства в разі, якщо прохід вдасться успішно здійснити.

З іншого боку, в разі повторного захоплення українських кораблів, з'явиться новий стимул для антиросійських санкцій з боку ЄС і США. Але при тому буде нанесений неслабкий удар по політичному рейтингу президента, якого неминуче звинуватять в "бажанні попіаритись, яке привело українських моряків в російську тюрму".

Втім, якщо судити зі вчорашніх маневрів буксира "Корець", який проводив "антидиверсійні" навчання, і моряки його готувались відбивати абордажну атаку на корабель за підтримки бойової авіації, Порошенко таки готує прохід через Керченську протоку. Або, не прийнявши остаточного рішення, намагається зберегти всі можливі варіанти вирішення цієї проблеми відкритими. Втім, впродовж найближчих двох тижнів все таємне стане явним. Ми довідаємось про те, яким було рішення Петра Олексійовича. І якими будуть його наслідки.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна