Істеричний саміт НАТО: Про що Трамп домовився з європейцями

В одній із них сторони прийняли вчора підсумкову декларацію, яка містить підтвердження єдності альянсу перед російською загрозою і початок створення масштабних сил швидкого реагування

В іншій реальності президент США Дональда Трамп дозволяє собі відверто скандальні коментарі стосовно союзників США. У цій іншій реальності на другий день саміту лідери країн-учасниць були зібрані на екстрену, не передбачену порядком денним зустріч. На якій, за чутками, Дональд Трамп чи то погрожував виходом США з НАТО, якщо європейські держави-члени не виконають його вимог з підвищення видатків на оборону – чи то просто влаштував публічну істерику.

З формальної точки зору, із останнім самітом НАТО все ніби й не так погано. Щодо глобальних рішень – то їх за результатами саміту вийшло кілька. Найважливішим політичним результатом, вочевидь, є підтвердження готовності усіх без винятку членів НАТО дотримуватися статті 5 договору, яка передбачає, що в разі нападу на будь-кого із учасників альянсу решта нададуть йому дієву військову допомогу.

"Ніхто не повинен сумніватися в рішучості НАТО діяти, якщо безпека будь-кого з країн-членів опиниться під загрозою", - наголошує підсумкова декларація саміту. Декларація також зазначає, що Альянс має бути готовим до дій за нової безпекової ситуації і "має намір тримати напоготові повний спектр інструментів стримування та захисту від будь-якої загрози,... де б вона не виникла".

В контексті отієї самої готовності спливає найважливіший напевне військовий результат – прийняття плану "Чотири тридцятки". "До 2020 року у нас буде 30 механізованих батальйонів, 30 повітряних ескадрилів та 30 бойових кораблів, готових до використання протягом 30 днів або менше", - так охарактеризував цей план Столтенберг на підсумковій прес-конференції.

Складно сказати, про які саме за розміром батальйони йдеться – в різних державах НАТО вони відрізняються, подеколи – суттєво. Але якщо взяти більш-менш середній показник у 700 осіб – то 30 батальйонів – це близько 21 тисячі багнетів. Одного боку, не дуже тішить той факт, що на сьогоднішній день у найбагатшого військового альянсу планети, вочевидь, немає напоготові навіть таких доволі скромних сил. Хоча те, що вони з'являться за яких два роки, звичайно, вселяє оптимізм.

Щодо геополітичних інтересів України – то їх також не проминули в підсумковій декларації саміту. Зокрема, без особливої конкретики, але було підтверджено прагнення України до членства – і готовність альянсу принаймні розглянути цю можливість всерйоз. "Зважаючи на прагнення України до членства в НАТО, ми дотримуємося наших рішень на Бухарестському саміті та на наступних самітах" - йдеться у декларації.

Але, здається, важливішим, ніж ці достатньо неозначені обіцянки, є тверде визнання Росії в якості агресора і загрози світовому порядку. "Ми категорично засуджуємо незаконну і неправомірну анексію Криму Росією, яку ми не визнаємо зараз і не визнаємо в майбутньому", зазначили учасники вчорашнього саміту. Додавши, що агресивні дії Росії, "в тому числі погрози та застосування сили для досягнення політичних цілей", є викликом для альянсу та підривають євроатлантичну безпеку і міжнародний порядок.

І на подібному ідилічному тлі учасники саміту зіткнулись із достатньо істеричною поведінкою Трампа, який не просто заявив про недопустимість надто повільного нарощування витрат на оборону деякими європейськими державами – із чим, звичайно, можна було б погодитись, якби не відверто базарний тон сказаного – а, ймовірно, дійшов до прямих погроз членам альянсу. Чи йшлося про можливий вихід США із НАТО, як то повідомили деякі ЗМІ, чи ні – сказати важко. Зрозуміло, що особистої влади Трампа недостатньо для денонсації угод, які залишають США у блоці. Зрозуміло, що Конгрес швидше позбудеться Трампа, аніж НАТО. Не виключено, що все і справді обмежилося виключно звичними вже погрозами негайно вивести американські війська з Європи. Але публічна демонстрація агресивної недалекоглядності завше залишає по собі вкрай неприємне враження. Попри навіть ніби-то досягнуту згоду збільшити витрати до 2% ВВП всіма учасниками альянсу (збільшити видатки до $40 млрд) – і розпочати рух до 4% витрат на оборону.

При тому слід зазначити, що за даними журналістів усі учасники саміту – включно з Ангелою Меркель, намагались поводитись із Трампом поблажливо і неагресивно. А от після завершення сьогоднішнього спілкування Трамп вирушає до Лондона, де його, скоріше за все, зустрінуть розлючені десятки, якщо не сотні тисяч учасників протестів, дотепна гігантська повітряна куля у вигляді Трампа в підгузниках, і холодний прийом від британської прем'єрки Терези Мей.

До слова, посольство США у Британії вже порадило американським туристам, які в ці дні перебувають у країні, намагатись не виділятись з натовпу і триматись осторонь від "великих гру людей, поведінка яких може стати насильницькою".

У всій цій історії особливо прикрим видається те, що Дональд Трамп, з його непересічним інфантилізмом, після "гарячого" прийому у Великій Британії 16 липня зустрінеться з Володимиром Путіним у Гельсінкі. Який, звичайно, не буде критикувати американського президента. А просто розкаже йому, як неправильно поводяться європейські лідери, і як він сам страждає від їхніх провокацій. Після чого довірливо і по-дружньому запропонує здати шматочок геополітичних інтересів США. В тому шматочку може бути все що завгодно. Але це вже зовсім інша історія, з самітом НАТО не пов'язана.