"Русскій мір", терористична держава чи вічна війна: Що трапиться після виходу військ США з Афганістану

Остання заява представників Держдепу США стосовно наміру адміністрації Джо Байдена "у відповідальний спосіб покласти край так званим "вічним війнам", і підтримувати "нинішній мирний процес між Ісламською Республікою й талібами" багатьом видалася фактичним анонсом повного й остаточного виведення військ США з Афганістану. У повній відповідності з угодою, підписаною Дональдом Трампом з учасниками конфлікту про те, що до 1 травня ноги американського солдата в Афганістані не буде.

В реальності озвучені вчора Держдепом фрази – не більше, ніж ввічливі й дипломатичні способи сказати, що ніяких рішень стосовно Афганістану у Білому домі наразі немає. Оскільки у Вашингтоні розуміють, що виводити війська з Афганістану не можна. Причини для цього – очевидні. Впродовж останніх шести місяців безпекова ситуація стрімко рухається від поганої до катастрофічної. Фактично щоденно відбуваються масштабні теракти за які ніхто не бере відповідальності, і так само ніхто не сумнівається, що йдеться про справу рук талібів. Відбуваються масові й демонстративні вбивства громадських активістів. Нещодавно серед білого дня вбито двох суддів-жінок із Верховного суду країни. Армія офіційного уряду Афганістану несе втрати не менші, ніж під час активних фаз війни.

І якщо за таких умов вивести американські війська, то через півроку всі крупні міста країни опиняться під контролем талібів. Країна перетвориться на пекло. Відбудуться масові "зачистки" всіх, причетних до співпраці з американцями, помічених чи симпатіях до ліберальних і демократичних ідей. А також всіх, хто просто не сподобається польовим командирам талібів. При тому досягнути таких результатів таліби зможуть як з допомогою грубої сили, так і провівши позачергові "вибори", в ході яких бородаті чоловіки з кулеметами візьмуть активну участь в підрахунку голосів.

З іншого боку, якщо війська США не підуть, то невдовзі почнеться повномасштабна війна. І двом з половиною тисячам морпіхів, які залишаються в країні, протистоятимуть десятки тисяч бійців Талібану.

Заяву про готовність до війни, що характерно, представники Талібану озвучили в кінці січня під час візиту до Москви. І хоча на Росії до іменника "Талібан" завше додають словосполучення "заборонена на Росії організація", очільники терористичного руху регулярно навідуються до російської столиці, щоби поговорити з тамтешнім керівництвом про "засилля американських окупантів".

І можна не сумніватися, що в разі, якщо Байден залишить війська в Афганістані, російська зброя рікою потече на допомогу терористам.

З точки зору прагматичної "реальної політики" виведення військ було б для США цілком логічним кроком. Оскільки за таких умов Афганістан стане колосальною проблемою як для ЄС – через неминучий потік біженців, так і для Росії. Оскільки встановити там "русскій мір", вочевидь, не вдасться. Отримавши владу таліби, скоріше за все, почнуть "експорт ісламської революції" до Туркменії, Узбекистану та Таджикистану. Фінансуватись ця революція буде традиційним для талібів способом – за допомогою збільшення плантацій опійного маку, який, знову-таки, потече широкою рікою до Росії та ЄС.

При тому у Вашингтоні зможуть спостерігати за всім цим із безпечної відстані, висловлювати стурбованість, і знущатися як із союзників, як не поспішали підтримувати США у спробах збудувати в Афганістані бодай трохи адекватніше суспільство, так і з росіян, які підтримували талібів, які можуть стати для Путіна колосальною проблемою.

Судячи з усього, попередній президент США Дональд Трамп десь так і збирався зробити, настійливо радячи представникам офіційної афганської влади самостійно домовлятися із талібами, і примушуючи Пентагон форсованими темпами виводити війська.

Але і сам Байден (який, до речі, за часів Обами закликав мінімізувати присутність в Афганістані), і члени його команди змушені зберігати імідж ідеалістів. І кинути Афганістан напризволяще вони ніби як не можуть. Тим паче, що вивівши війська назад, повернутись не вдасться. Принаймні, без масштабної війни проти не тільки талібів, але й решти населення Афганістану, яке таліби швидко мобілізують.

З іншого боку, і збереження в країні невеликого контингенту, фактично "замурованого" на кількох базах, теж не має особливого практичного сенсу. Оскільки веде до нових витрат, бойових втрат, і наростання співпраці талібів з Росією. Пошуки виходу в цій направду паскудній ситуації, ймовірно, стануть першим зовнішньополітичним тестом для команди новообраного президента США.