Розслідування: Міноборони Росії сильно занижує втрати росіян у Сирії

Нагороджуються вони через укази за підписом президента Росії Володимира Путіна, ніде не публіковані, а втрати російських найманців у Сирії обчислюються десятками, передає depo.ua з посиланням на розслідування петербурзької газети "Фонтанка".

"Втрати Росії в Сирії обчислюються десятками загиблих. Але прес-служба Міноборони не бреше - до військового відомства бійці не належать. Тим не менш ландскнехти з ПВК Вагнера отримують справжні бойові ордени. Бійці неіснуючої де-юре приватної військової компанії несуть втрати на Україні і в Сирії, і при цьому не псують офіційну статистику. На могильних хрестах є дати життя і смерті, але про місце останнього бою кажуть напівголосно і тільки серед своїх", - йдеться в розслідуванні.

Як повідомляє видання, батальйону з важким піхотним озброєнням та бронетехнікою, відомого як "ПВК Вагнера", формально не існує: "Такого підрозділу не знайти ні в силових відомствах, ні в реєстрі юридичних осіб. Бійці відсутні в формулярних списках особового складу. Вони і не можуть існувати: в Росії немає закону про приватні військові компанії та громадські організації, що мають в арсеналі броньовані бойові машини, переносні зенітні комплекси та міномети. Але вони є".

Сформована на основі "Слов'янського корпусу", пошарпаного в Сирії в 2013 році, умовна ПВК під командуванням людини з позивним "Вагнер", за інформацією "Фонтанки", з весни 2014 року діяла в Криму, а потім воювала на території Луганської області України. З осені 2015 року основні зусилля перенесені на територію Сирії.

Як йдеться у розслідуванні, "Вагенер" - це 46-річний підполковник запасу Дмитро Уткін. Професійний військовий, до 2013 року – командир дислокованого в Печорах Псковської області 700-го окремого загону спецназу 2-ї окремої бригади Головного розвідувального управління Міноборони Росії.

Дмитро Уткін ("Вагнер")

Після звільнення в запас працював у Moran Security Group, приватній компанії, що спеціалізується на охороні морських суден у піратонебезпечних районах. Коли менеджери MSG в 2013 році організували "Слов'янський корпус" і відправили його в Сирію захищати Башара Асада, брав участь у цій провальній експедиції. З 2014 року – командир власного підрозділу, який за його позивний отримала умовне найменування "ПВК Вагнера".

"Вагнер" відомий прихильністю до естетики та ідеології Третього рейху, звідси і позивний на честь композитора-містика. У Луганську він епатував особовий склад, змінивши звичну польову панаму на сталевий шолом вермахту. Зараз знаходиться або в Сирії, у таборі підготовки в Молькіно (РФ).

Заступник "Вагнера" з бойової підготовки - офіцер з позивним "Чуб" або "Чупа", справжнє ім'я – Сергій Чупов, 51 рік, майор запасу. Загинув під Дамаском, похований 18 березня 2016 року на цвинтарі підмосковної Балашихи, на табличці дата смерті – 8 лютого 2016 року.

Сергій Чупов ("Чуб")

Виданню розповіли, що бойовики Вагнера за бойові дії на території України і Сирії отримують державні нагороди за підписом Путіна.

"Скільки бійців Вагнера загинули в Сирії, може сказати або "відділ кадрів" ПВК, або сам Вагнер, або відділ адміністрації президента, який готує укази про посмертні нагородження. Наші співрозмовники говорять про десятки. Рота, яка зайшла в Сирії у вересні 2015 року, залишила її в кінці грудня того ж року, але, як кажуть ті, хто повернувся, з 93 осіб живими і непораненими повернулася третина. Основні ж втрати почалися в січні – лютому, в боях за Пальміру", - йдеться в розслідуванні.

Зараз в Сирії, за приблизними підрахунками, перебуває підрозділ Вагнера в складі близько чотирьохсот осіб. Зарплата найманців - близько 240 тис. рублів на місяць.

Як зазначає "Фонтанка", відсоток втрат, нехарактерний для приватних військових компаній, як правило виконують у зоні бойових дій локальні та вузькопрофесійні задачі, які не передбачають ходіння в атаку, ті, хто повернулися живими, пояснили "тактикою Другої світової".

"Тільки багнетів на АК не вистачає, а то прямо Друга світова. Як було під Дебальцевим – в полі людей виганяли з технікою, і команда – ваше завдання взяти укріп, взяти блокпост. І вперед, просто як на м'ясо. Коли по нас починали зі стодвадцяток класти, з "Кордів", з РПГ по техніці – люди... їх просто рвало. Прямий з РПГ – тільки руки-ноги залишаються. Без навчання в Молькіно в бій нікого не пошлють, але чому встигнуть навчити - просто елементарно стріляти, щоб не відразу здохнути. У кого є бойовий досвід – вони ще якось більш-менш живуть, але все одно не те", - зазначив анонімний співрозмовник газети.

У Сирії, як розповіли виданню, тактика "Ура" продовжилася: "Що ми там робимо? Йдемо першою хвилею. Наводимо авіацію з артилерією, витісняємо противника. За нами бадьоро заходить сирійський спецназ, а слідом "Вести-24" разом з ОРТ з камерами йдуть брати у них інтерв'ю".