Розрив "ядерної угоди": Чому Трамп пішов в атаку на "іранський мір"

Вихід Вашингтону зі "спільного плану дій щодо Ірану" став логічним, і багато в чому - цілком виправданим кроком

Тарас Паньо
Журналіст відділу міжнародної політики
Розрив "ядерної угоди": Чому Трамп пішов…

Президент США Дональд Трамп таки оголосив про вихід Вашингтону з угоди щодо ядерної програми Ірану. Найближчим часом американський мінфін відновить економічні санкції проти Тегерану. Ці дії Трампа ні для кого, насправді, не стали несподіванкою - хоча на повне відновлення санкцій, і, більше того, їх можливе розширення, анонсоване вчора у Вашингтоні, партнери США не розраховували.

Зберегти угоду, відому як "Спільний всеосяжний план дій", не зуміла ні хитра дипломатія Еммануеля Макрона, ні попередження та прохання з боку посадовців ЄС, ні агресивна риторика самого Ірану та Росії. Виступаючи учора в Білому домі, Трамп назвав угоду "гнилою структурою", яка не може запобігти появі у Ірану ядерної зброї в недалекому майбутньому. Можливою причиною подібних пасажів, до слова, може бути якась непублічна інформація щодо іранської ядерної програми, передана американському президентові спецслужбами Ізраїлю. Керівництво якого, звичайно, гаряче підтримало вчорашній крок Трампа - на відміну від всіх без винятку європейських партнерів США, Росії та, зрозуміло самого Ірану.

З одного боку, розрив "ядерної" угоди - це не примха президента-популіста, який хоче поховати всі досягнення свого попередника Барака Обами. Який свого часу розраховував, що політика примирення з Іраном сприятиме загальному заспокоєнню в близькосхідному регіоні і прилеглих до нього територіях.

Сталося з точністю до навпаки. Іран роздмухує полум'я війни в Ємені, де справа йде до гуманітарн6ої катастрофи. Іран провів "спецоперацію", підтримавши Хезболлу на виборах у Лівані, які та з блиском виграла - і готується повторити цей фокус в Іраку, роблячи ставку на духовно близького шиїта Хаді Амірі. Врешті-решт, Іран ввів війська в Сирію і будує там бази, готуючись до сутичок з Ізраїлем на кордоні.

За великим рахунком, Тегеран поводиться в близькосхідному регіоні точнісінько як Росія в Україні, Грузії чи де завгодно ще. Єдина відмінність полягає в тому, що в Тегерану немає ядерної зброї. Поки що. Що не заважає Тегерану витрачати гроші з експорту вуглеводнів (який знову зріс після відміни санкцій) на те, щоб будувати "іранський мір" далеко за кордонами власне Ірану.

Інша річ, що рішення щодо санкцій, прийняте у Вашингтоні без підтримки і проти волі ЄС - і за умови активної протидії з боку Росії та Китаю - може виявитись недостатньо ефективним для того, щоб змінити наявні тенденції.

Якими ж будуть наслідки вчорашнього рішення Дональда Трампа? Найбільш ймовірних сценаріїв є, насправді, три.

Перший, нейтральний і найбільш ймовірний, виглядає наступним чином. Президенту Ірану Хасану Роухані вдасться домовитись з європейськими державами, Росією та Китаєм про збереження "ядерної угоди" попри санкції США. Відповідні переговори були анонсовані Тегераном за кілька годин після заяви Трампа. В такому випадку ефект від американських санкцій буде косметичним, Європа купуватиме іранські вуглеводні, а США - головно руками Ізраїлю й держав Перської затоки будуть "виполювати" рости "іранського міра" скрізь, де до них дотягнуться. Таким чином ЄС та США виконуватимуть роль "доброго" і "злого" поліцейського - що ніби буде не так вже й погано. Але подібний стан справ зовсім не сприятиме трансатлантичній єдності. Руйнування якої, до речі, може сприяти й деградації антиросійського "санкційного фронту".

Інший, теж оптимістичний, але вкрай малоймовірний, зводиться до того, що США вдасться переконати ЄС також підтримати американські санкції проти Тегерану, посилити економічну кризу в країні - і посприяти соціальним перетворенням в Ірану, тенденцію до яких можна було спостерігати під час минулорічних протестних виступів. Але при тому рівні стосунків, який існує на сьогодні між Вашингтоном та європейськими столицями, розраховувати на подібний сценарій було б достатньо наївно.

І третій, катастрофічний сценарій зводиться до того, що в разі відсутності домовленості з рештою гарантів ядерної угоди Іран спробує реалізувати всі ті стратегічні переваги, які отримав за період зупинки санкцій - і спробує ширше "зайти" до Сирії, що неминуче призведе до повноцінної війни з Ізраїлем. В яку неминуче будуть втягнуті як війська Башара Асада та Росії на боці Тегерану, так і війська США - на боці Тель-Авіву. У що може вирости подібний конфлікт - передбачити складно, оскільки верхня межа можливої ескалації пролягає десь недалеко від позначки "Третя світова".

В який саме спосіб розвиватиметься ситуація - покажуть найближчі тижні. А поки що Тегеран готується до складних переговорів, мінфін США складає списки всього, що заборонить продавати чи купувати в Ірану, а громадяни Ізраїлю згадують дорогу до найближчих бомбосховищ, які вчора гостинно відкрили свої двері, чекаючи на чергові прояви миролюбства з боку іранського режиму.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme