Роздача угорських паспортів у Берегові: Чому Україна винна і що з цим робити

На Закарпатті продовжують видавати угорські паспорти. Разом з угорським громадянством. Ні, звичайно, це ні разу не новина – процес триває вже років зо п'ять, якщо не більше. Але свіжі відеосюжети з Берегово, де хтось "з-під поли" зафільмував цей процес – із клятвою на вірність Угорщині під угорським стягом, келихом шампанського новоспеченим "угорцям" від "запасної батьківщини", та інструкціями, як приховувати своє нове громадянство від української влади. Ці інструкції новим громадянам Угорщини давали співробітники консульства.

Ситуація виглядає настільки негарно, що стурбувалось навіть українське МЗС, де "профільні спеціалісти розглядають дане питання", а також формується і готується офіційна позиція міністерства стосовно "інциденту в Берегові", яка "буде озвучена найближчим часом".

Окрім того, можливо, ситуацію найближчим часом офіційно прокоментує міністр закордонних справ Павел Клімкін на засіданні парламентського комітету з міжнародних стосунків. Принаймні, так повідомили ЗМІ в прес-службі МЗС.

І від цієї відповіді віє очевидним лукавством. Оскільки посадовці намагаються зобразити подію, як якусь одноразову і екстраординарну ситуацію. Але в реальності поки більш ніж 100 тисяч українських громадян із Закарпаття – і не тільки – отримували угорські паспорти, таких "інцидентів", як зафіксований у Берегово, теж трапилась явно не одна тисяча. І за всі роки подібної практики вже й склад МЗС напевно помітно змінився, а "профільні спеціалісти" все ніяк не розглянуть до кінця "дане питання".

З іншого боку, нашому дипвідомству в цій ситуації можна тільки поспівчувати. Бо, роздаючи свої паспорти і громадянство в інших країнах, Угорщина не порушує норм міжнародного права, регуляцій ЄС чи свого власного законодавства. Ймовірно, що можна помітити якесь правопорушення в рекомендаціях приховувати своє нове громадянство від влади країни мешкання, але й цей проступок тягне швидше на ноту протесту , а не на позов до Міжнародного кримінального суду.

Ноту цю МЗС може й напише і навіть надішле угорцям , але на оглушливий ефект від неї сподіватись, звісно, не доводиться. Саме з описаних вище причин.

Натомість в процесі роздачі угорських паспортів українським громадянам більше правопорушення чинять якраз українські громадяни. І навіть не тим, що беруть угорські паспорти. А тим, що добровільно отримавши іноземне громадянство, і не належачи до списку тих, хто має на нього право (внаслідок шлюбу з іноземцем, чи від народження), вони приховують цей факт, на основі якого державні органи можуть позбавити їх громадянства українського.

Втім, і держава не поспішає займатись активними пошуками осіб з подвійним громадянством (які на Закарпатті, ймовірно, складають до третини населення), оскільки репресивні міри і пов'язані з ними соціальні конфлікти, за великим рахунком, не потрібні ані Києву, ані, тим паче, місцевій владі.

Складно сперечатись, що, роздаючи паспорти громадянам України, Будапешт веде не дуже дружню політику. Врешті, ніхто й не підозрює Віктора Орбана в паталогічному українолюбстві. Але суть проблеми полягає в тому, що в Україні є норми, які забороняють добровільне набуття подвійного громадянства, проте за виконанням цих норм рішуче ніхто не стежить. І для того, щоби якось вийти із цієї ситуації, не МЗС повинно надсилати чергову ноту угорським колегам, а законодавча та виконавча гілки влади повинні або легалізувати отримання подвійного громадянства або забезпечити покарання тих, хто йде на цей крок. Залежно від того, який варіант розвитку подій вони вважатимуть кращим для національної безпеки держави. А ситуація, за якої є закон, але його ніхто не виконує, є юридичним нонсенсом, який, можливо, варто врешті решт припинити.