Вибори в Конгрес: Де в США знову бачать вушка Путіна

Вчорашні слухання сенатського комітету з питань розвідки озвучили невтішну для американського істеблішменту істину.

Москва, не просто мала можливість, і, швидше за все, таки впливала на президентські перегони позаминулого року. Ця можливість - і бажання її використовувати - нікуди не зникли і до сьогодні.

Зокрема, директор Національної розвідки США Деніел Коутс констатував, що наступна головна мета Кремля - вибори до конгресу, які відбудуться у листопаді.

І якщо посадовця можна запідозрити в тривіальному бажанні пролобіювати зростання державних витрат на своє відомство, то аналогічної думки дотримуються і законодавці. Зокрема, за словами представника штату Мен Ангуса Кінга, "США не можуть протистояти цій загрозі: вона доволі серйозна і залишається без відповіді, яка вимагає участі всього уряду, - а той, своєю чергою, заявляє, що цієї загрози не існує".

Аналогічну думку озвучили й присутні на слуханнях експерти з кібербезпеки з провідних американських університетів та фахівці з приватних компаній. У США, на їхню думку, залишилося лише дев'ять місяців, і американці наразі не готові до того, що станеться.

Із цією думкою в більшій чи меншій мірі погодились очільники всіх інших американських розвідувальних інституцій: Агентства національної безпеки, Агентства з питань військової розвідки і Національної геопросторової розвідки.

Але визнати наявність проблем - це не значить їх вирішити.

Можна, звичайно, як пропонували посадовці та експерти на слуханнях, створити міжвідомчі комісії й спеціальні штаби, що спробують протидіяти впливу. Можна довести до кінця розслідування спецпрокурора Мюллера - і остаточно визначити, хто, як, в який спосіб і з яким успіхом впливав на проведення президентських виборів у США. Можна посилити персональні та фінансові санкції щодо росіян, пов'язаних з кіберзлочинами проти США. Можна навіть повернутися до паперового голосування із ручним підрахунком голосів - що не дасть змоги російським хакерам втручатись у роботу безпосередньо виборчої системи. Так-так, це теж пропонували у Сенаті. Наївні американські експерти, вони не жили на пострадянському просторі і не знають, що можна зробити з "паперовим" голосуванням.

Але все це в сумі ніяк не спинить тих, хто хоче використовувати Фейсбук - чи будь-яку іншу соцмережу, якщо на те пішло, з метою дезінформації чи маніпуляції громадською думкою. За державної підтримки проплачені агітатори, знайомі з мовою і звичаями країни, яу вони атакують, завжди зможуть генерувати хвилю чуток, підозр і фейків на будь-яку вигідну замовнику тему. Вони можуть "підтримувати" небажаного для їх господарів кандидата, аби дискредитувати його перед правоохоронними органами власної країни. Або за допомогою демонстративної підтримки небажаного кандидата з боку маргіналів та фріків відштовхнути від нього його цільову аудиторію. Простір для маніпуляцій - практично безмежний.

І реальних способів протидії цьому є, насправді, всього два.

Або тотальна персональна ідентифікація всіх користувачів, експоненціальне зростання кількості модераторів і тісний контроль всіх над всіма (в який бік, скоріше за все, і підштовхуватиме Фейсбук американський Сенат).

Або ж адекватна освіта і критичне мислення переважної більшості користувачів соцмереж, що призведе до здатності кожного обивателя відстежувати першоджерела новин, співставляти і аналізувати їхню достовірність, і формувати свій власний погляд на події. Подібні навички, ймовірно, слід формувати в сучасних людей іще в середній школі. Але на аж такий радикальний крок, вочевидь, не відважаться навіть американські законодавці. Простіше вже взагалі заборонити Фейсбук.

Фото: EPA