Вибори на Росії: Початок трупного заціпеніння

Вчорашня беззаперечна перемога "ЄдРа" за умов безпрецедентно низької явки – явний сигнал початку застою, який для нинішнього російського суспільного ладу буде погибельним

Тарас Паньо

Результати виборів до російської Думи та регіональних органів влади продемонстрували впевнену перемогу "Єдиної Росії". Частина якої, звичайно, вкинута в урни "авансом", частина накручена у веселих "карусельках", а частина  - і просто намальована. Втім, навіть якби вибори були чесними – "ЄдРо" б усе рівно набрало більше за всіх решту. 

Російські вожді потішились "стабільністю" і "кредитом довіри", який комусь там видало близько 40% населення.

Анексовані території – Крим, Абхазія – порадували Кремль високою явкою та високими показниками "партії влади". Всі решту виборів особливо й не помітили.

Подібний варіант проходження виборів означає тільки одне. Ніхто і нічого міняти в житті сучасної Росії не збирається. Якщо під "змінами" мати на увазі модернізацію суспільства чи економічні зміни, а не анонсоване "створення МГБ", звичайно. Наявний стан справ задовольняє і владу, яка дозволяє "Єдині Росії" і далі керувати країною, а на виборах спокійно кидати в урни пачки бюлетенів, і народ, який не збирається проти цього протестувати. Ну, а чим менше людей на виборах – тим простіше їх вигравати за допомогою "прикормленого" чи керованого сегментів електорату.

Так ця країна могла б і жити собі й далі, відтворивши на політичній карті світу химерну суміш СРСР, Російської імперії та Московії часів Івана Грозного. Але не вийде. Хоча б із тієї простої причини, що економічні резерви, накопичені за роки наддорогої нафти, швидко вичерпуються. Резервний фонд закінчиться навесні. Фонд нацбагополуччя (який, взагалі-то, є вже накопиченими грошима російських пенсіонерів, а не заначкою уряду – але кого то хвилює) – іще десь за рік. Все. Далі підуть невиплати зарплат. Вони, власне кажучи, вже пішли – хоча 3,5 мільярдів рублів в масштабах Росії це не так вже й багато.

І навіть зростання нафти на 5 доларів за баррель – купно з відміною санкцій Угорщиною та Грецією – мало що змінять в динаміці російської економіки, керованої не Путіним навіть – а полковниками з кількамільярдними заначками в порожніх квартирках.

Саме економічна, а не політична криза є реальною загрозою путінському режиму. Точно так само, як економічна загроза вбила, в сухому залишку, постбрєжнєвський Радянський Союз.

Оцінюючи міцність путінського режиму, чимало українських аналітиків робить помилку, дивлячись на ситуацію з української точки зору. Звичайно, в Росії відсутня реальна політична опозиція. Відсутнє громадянське суспільство. Відсутні опозиційні олігархи. Відсутня готовність вийти на вулиці. Відсутня будь-яка можливість змінити владу за допомогою звичних для українців механізмів чи сценаріїв. Але саме колосальна пасивність громадян і є найбільш вбивчим для російської влади фактором. Яка не збирається нічого змінювати чи реформувати, поки мовчить суспільство. А суспільство мовчить до того моменту, коли щось реформувати вже запізно. В такий момент система не гине у вогні й крові. Вона тихо розповзається, як добряче перегнилий труп.

Російський президент може створити МГБ. Може, при бажанні, створити ВЧК, продзагони, відростити вуса і навчитись палити люльку, набиту "Герцеговиною Флор". Але цього мало, щоб стати Сталіним. Бо якщо державою керує незмінна купка ситих і злодійкуватих нероб, для яких максимум можливої немилості – це відправка на нижчу посаду, то виходить не сталінський режим, а брежнєвський застій. З відповідним результатом.

І ніяка Нацгвардія з МГБ на чолі не врятує путінську вертикаль, коли бійцям внутрішніх військ затримають зарплатню за три місяці – а потім відправлять воювати з демонстрацією пенсіонерів, яким не платили місяців з вісім.

Бо навіть якщо Путін платитиме своїм "нацгвардійцям" до останнього – це  не завадить батькам-командирам роздерибанити платню задовго до того, як вона потрапить до солдатських кишень. І це не будуть підступи Держдепу. Просто в путінській Росії так заведено. У цьому її суть, сила і слабкість водночас. 

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Світ