Ціна обвислого рейтингу: Чому президент Хорватії не полетів на російський парад

Іще 20 червня всі були впевнені, що президент Хорватії Зоран Міланович приїде до Росії на "парад Перемоги". Він і сам це підтверджував в коментарях для хорватських ЗМІ.

У цьому візиті був зацікавлений Путін. Хоча б тому, що Хорватія є не тільки "наймолодшим" членом ЄС, але й впродовж першої половини цього року головує у Раді Євросоюзу.

Візит керівника цієї країни додав би чимало ваги московському парадному дійству, і дозволив би в черговий раз запустити агітаційну мантру про "здорові сили в Європі", які "не схильні переглядати результати Другої світової". Щоправда, Хорватія була відроджена на територіях Югославії стараннями нацистської Німеччини, на боці якої в 1941 році і вступила у війну, але то вже подробиці.

Візит до Москви, втім, міг бути корисним і для очільника Хорватії. Якому, наприклад, не зашкодила б підтримка Кремля в справі налагодження стосунків з Угорщиною чи Сербією.

Але з гостинами не склалося. Сьогодні стало відомо, що хорватський лідер скасував запланований візит до Москви. Через несправність урядового літака. Причиною якої стало те, що під час виконання екстреної евакуації хворого з Дубровника в Загреб, яку здійснювали літаком Мілановича, сталася аварія – вочевидь, було пошкоджено правий двигун, з якого потекло масло. Літак щасливо виконав місію, але тепер його слід ремонтувати. Комерційних рейсів між Хорватією та Росією наразі немає. Відповідно, Міланович на парад до Москви не потрапить ніяк. Поповнивши в такий спосіб ряди тих, хто "планував" прилетіти, але в останній момент з якихось причин відмовився. В цих струнких рядах – лідери Азербайджану та Вірменії, Ізраїлю та Туркменії, і чимало інших. 

Звичайно, вся ця історія трохи схожа на лукавство. Бо у випадку існування радикального бажання президента Хорватії полетіти до Москви в країні знайшли б, напевно, запасний літак. Чи Володимир Путін прислав би для "лідера братнього народу" свій власний "борт №1". Але з дипломатичних причин було прийняте рішення не летіти.

Втім, в цьому невеличкому епізоді як в дзеркалі відображається колосальна різниця між двома країнами. Між Хорватією, де президентський літак можна використати для евакуації хворого, збільшивши в такий спосіб шанси на виживання одного-єдиного громадянина країни. Нехай і ціною логістичних проблем для першої особи в державі.

І Росією, де десятки, якщо не сотні тисяч людей в розпал пандемії підуть на безглуздий, ні з чим до ладу не пов'язаний "парад Перемоги". Єдина мета якого – припідняти обвислий рейтинг чинного президента Росії напередодні критично важливого для нього дня голосування стосовно поправок до конституції, покликаних дати йому можливість залишатись у своєму кріслі зайвих 12 років.

Особливо зворушливо, що все це дійство маскується під "святкування Великої перемоги". Для досягнення якої радянські горе-воєначальники кидали сотні тисяч солдатів у непідготовані, самогубчі і нерідко безглузді атаки на німецькі позиції. Але тоді все це мало бодай якийсь сенс.

Натомість зараз, коли життя людей знову ставляться під загрозу – але вже виключно для досягнення цинічних політичних цілей однієї конкртено взятої особи, ситуація виглядає особливо гротескною. При тому дивує вже не Путін, який давно вийшов за межі таких понять як мораль і етика. Дивують громадяни його країни, які погоджуються брати в усьому цьому участь, ризикуючи власним здоров'я та, можливо, життям - своїм і своїх близьких. Вийшовши при тому далеко за межі вже навіть не моралі, а інстинкту самозбереження.