Росія з Китаєм проти США: Як Венесуелі позбутися Мадуро без громадянської війни

Криза у Венесуелі, хоч і зміщується потроху з фокусу уваги світових ЗМІ через відсутність "знакових" подій, проте в реальності неухильно наростає. Станом на сьогодні як мінімум 40 осіб загинуло, і ще 850 опинилось за гратами.

На кінець тижня призначені нові загальнонаціональні акції непокори, впродовж яких ці цифри, на жаль, можуть помітно збільшитися. Звичайно, чинний президент країни з сумнівною легітимністю, Ніколас Мадуро, закликав опозицію до переговорів. Але шанси на те, що сторони зможуть знайти компромісний вихід з наявної ситуації, насправді, мінімальні - Мадуро здавати владу явно не збирається, а громадяни Венесуели, схоже втомились - і не тільки від нелегітимного особисто, але й від вервечки його попередників, які довели країну - тропічний рай з найбільшими у світі розвіданими покладами нафти до глибокого й перманентного зубожіння.

Водночас довкола Венесуели наростає і міжнародне напруження. США ввели санкції проти державної нафтової компанії Венесуели PDVSA - всі активи якої в американській юрисдикції заблоковані, а угоди з нею заборонені. "Мета санкцій - змінити поведінку (Ніколаса Мадуро - ред.). Коли настане визнання того, що компанія є власністю законних правителів, законних лідерів, тоді ці гроші будуть доступні (виконувачу обовязків президента Венесуели - ред.) Гуайдо", - сказав міністр фінансів США Стівен Мнучін. Гуайдо, котрий 23 січня оголосив себе тимчасовим президентом країни, заявив про те, що він бере на себе контроль над зарубіжними активами Венесуели, щоб не дати Мадуро можливості "спустошити скарбницю" - і Вашингтон явно його підтримав.

Втім, декілька країн висловилися категорично проти американських санкцій. Серед них, звичайно, Росія, представники якої вже горять бажанням виконати роль "арбітрів" у внутрішній кризі у Венесуелі, а також Китай, який визнає Ніколаса Мадуро законним президентом.

Насправді підтримка чинного лідера Венесуели з боку Китаю більш ніж сподівана. Хоча б із тієї простої причини, що Москва вклала у Венесуелу 17 мільярдів доларів, а Пекін - близько 50 мільярдів. І поки у Піднебесної не буде чітких гарантій дотримання китайських економічних інтересів як з боку Гуайдо і нового уряду Венесуели, так і з боку Вашингтону, Сі Цзиньпін у клуб прихильників венесуельської революції явно не запишеться.

Спокою ситуації не додає і той факт, що у радника президента США з питань нацбезпеки Джона Болтона під час виступу на прес-конференції у Вашингтоні допитливі журналісти помітили блокнот, на першій сторінці якого красувався запис: "5000 військових в Колумбію".

Таким чином, Венесуела опинилась у вкрай небезпечному становищі. З одного боку, є зубожіле, наелектризоване і розколоте суспільство - де нехай меншість, але достатньо значна меншість продовжує підтримувати Мадуро. А більшість до краю втомилась від злиднів та екранного популізму й демагогії, і, здається, готова йти до кінця, щоб позбутися Мадуро. Розколотою є і думка військових Венесуели, частина з яких безоглядно підтримує чинного президента, а інша частина - веде таємні переговори з Гуайдо. Разом із тим опозиція користується підтримкою США, а Мадуро - Росії та Китаю.

За таких умов як Мадуро, так і Гуайдо мають істотну спокусу підняти градус протистояння, скориставшись підтримкою як всередині країни, так і за її межами. І, на жаль, подібний сценарій - це дорога, якою одного разу пройшла Сирія. Хотілось би сподіватися , що громадянам Венесуели вдасться цього сценарію уникнути, і позбутись набридливого президента у якийсь менш жахливий спосіб.