Рашагейт: Чим допоможе Україні скандал через Дерипаску та міністра фінансів США

Очільник Мінфіну США Стівен Мнучін, який зняв санкції з трьох компаній, пов'язаних з російським мільярдером Олегом Дерипаскою не сумнівався, що це його рішення викличе ретельну увагу з боку законодавчої влади США. Мнучін навіть провів для конгресменів спеціальний закритий брифінг на цю тему. Власне, аргументи американського Мінфіну стосовно відміни санкцій проти Русалу Depo.ua вже аналізувало - вони достатньо вагомі.

Втім, вся ця підготовча робота не надто допомогла американському посадовцю. Оскільки, член Палати представників Джекі Шпейєр заявила в листі Мнучіну, що вона стурбована можливими зв'язками між Мнучіном і мільярдером Леоном Блаватником, діловим партнером Дерипаски. Звязки полягали в тому, що одна з компаній Блаватника придбала частку в кінокомпанії Мнучіна RatPac-Dune в 2017 році, після того як чинний міністр фінансів вже зайняв своє теперішнє місце.

Її побоювання підтримали сенатор Рон Віден, демократ з Орегона, і член Палати представників Елайджа Каммінгс з Меріленда, голова комітету Палати представників з нагляду і реформ.

При тому конгресмени-демократи не стверджують прямо, що рішення мінфіну має корупційний чи відверто проросійський характер, але наголошують на явному конфлікті інтересів при його прийнятті.

Мнучін звинувачення, звичайно, заперечує, при тому стверджуючи, що продав свою частку в RatPac-Dune "третій стороні", з Блаватником або будь-якою з його фірм не повязаній. "В рішеннях, що стосуються санкцій, немає "конфлікту інтересів" і немає підстав навіть розглядати питання про відвід. Ані Блаватник, ані його агент, ані будь-яка особа, що перебуває під санкціями, не зв'язувалися з секретарем в зв'язку з виключенням Rusal зі списку", - йдеться у відповіді Мінфіну на закиди конгресменів.

Найбільш ймовірно, що ситуація завершиться розслідуванням і ретельним з'ясуванням того, хто був справжнім покупцем бізнесу Мнучіна - справді "третя сторона" - чи все-таки російський олігарх через більш чи менш довгу вервечку офшорних "прокладок". В останньому випадку Мнучін має всі шанси позбутися свого місця, і то вже не так через конфлікт інтересів, як через публічну брехню.

Врешті, не так вже й важливо, чим обернеться вся історія з гіпотетичним "партнерством" між Мнучіним і Дерипаскою. Цілком можливо, що й нічим.

Але ця історія стане наочним уроком для всіх без винятку американських політиків першого ешелону. Уроком, який переконає вашингтонські еліти, що не варто заводити російських "знайомих" із кіл олігархів чи держслужбоців. При тому дуже бажано, щоб у друзів, родичів та ділових партнерів політика також не було таких "просто знайомих".

Бо "м'яка сила" у політиці - це, перш за все, особисті стосунки, спільні бізнес-інтереси, безконечне павутиння дрібних взаємних поступок і послуг - яке, в кінці кінців, нерідко впливає і на прийняття масштабних, стратегічних рішень. Історії на кшталт тієї, що відбувається з Мнучіним це павутиння взаємостосунків кардинально руйнують.

А без цієї м'якої сили у Володимира Путіна для впливу на думку громадськості та політиків США залишаться тільки хакери, Сергій Лавров та Маша Захарова. Якщо подумати, не надто сильний та ефективний комплект.