Путін і Кадиров обмінялися весільними подарунками

Історія весілля 57-річного голови РВВС Ножай-Юртовского району Чечні Нажуда Гучигова і 17-річної жительки села Байтарки Луїзи (Хеди) Гойлабиєвої, яка стала другою дружиною бравого правоохоронця, стала справжньою медіа-сенсацією - і не тільки в Росії. Звичайно, ініціювала дискусію відносно незалежна "Новая газета" - але після певної паузи її підхопили і цілком лояльні Кремлю ЗМІ. Що наштовхує на певні роздуми.

З точки зору абсолютної моралі та етики, подія і справді вийшла далекою від ідеалу. Ступінь добровільності одруження "щасливої нареченої" в багатьох викликає небезпідставні сумніви. Та й прийнятна для мусульманства традиція багатоженства не зовсім співвідноситься з чинним російським законодавством.

З іншого боку, одруження з сімнадцятилітньою дівчиною, яка формально висловила свою згоду - не те щоб "злочин століття" за будь-якими мірками. Принаймні, до проведення адекватного розслідування, яке б довело факти жорсткого чи жорстокого тиску на дівчину та її родину. Які, звісно, цілком могли мати місце. І уважно придивившись до життя російських поліцейських при високих посадах, мабуть, можна знайти багато-багато куди як сумнівніших епізодів з куди як молодшими і беззахиснішими особами. Просто задовольняють вони свої духовні і тілесні бажання без зайвих тілорухів, у вигляді офіційного одруження. Що, безумовно, свідчить про їхню вищу порівняно з "дикими чеченками" моральність і духовність. Ну і Путін до них на весілля теж, ясна річ, не їздить - на відміну від Кадирова.

Саме цей візит Кадирова на святкування до тривіального, загалом, міліцейського начальничка, який в близьких друзях "падишаха" ніколи не значився, з подальшими демонстративними піснями і танцями, і надає всій весільній історії вираженого політичного відтінку.

Позицію чеченського лідера зрозуміти нескладно. Після розстрілу чеченця Джамбулата Дадаєва російськими поліцейськими, які приїхали його арештовувати, і заяви Кадирова про те, що на території Чечні "його" силовики стрілятимуть по росіянах, які приїжджатимуть без узгодження з Грозним, і вимушеного дезавуювання цієї заяви, Рамазан Ахмадович потребує можливості укріпити свій авторитет перед підданими. І захист "свого" поліцейського разом з погрозами російській пресі - це зайва і достатньо яскрава демонстрація того, хто в Чечні господар.

Натомість і російська влада, давши негласний дозвіл на медіа-розкрутку історії з "кадировським нареченим", не вчинила рівно ніяких кроків до того, щоб зупинити процес, який згодна була презентувати своїм громадянам як очевидне неподобство.
Ну не вважати ж такими кроками коментарі "дитячого омбудсмена" Павла Астахова, ступінь хамства і цинізму яких дозволяють чиновнику сподіватися на довгу і щасливу кар'єру в путінському уряді.

І спокійне мовчання Кремля, господар якого явно вирішив залишитись "високо над бійкою", свідчить про те, що Рамазану на цей раз явно дозволять зробити демонстративно по-своєму. По тій постій причині, що вся історія з одруженням чеченського поліцейського зі школяркою Путіну не тільки нічим не загрожує, але й до певної міри вигідна. Як мінімум, вона дозволяє продемонструвати як росіянам, так і світові, яких звірів змушений тримати на короткому повідку російський президент. І змусити всіх задуматись, що станеться, якщо він добровільно чи в силу якихось обставин буде змушений цих звірів спустити.

Тому історія демонстрації "культурних відмінностей" між високодуховною Росією і ще більш високодуховною Чечнею нічим не завадить давній і специфічній любові Володимира Володимировича і Рамзана Ахмадовича.

Прикро тільки, що за цю протиприродну любов доведеться розплачуватись юній дівиці, яка в московсько-грозненському мар'яжі зіграла роль чергового подарунка. І якій свою, ймовірно, вистраждану згоду на одруження довелось давати в присутності мільйонів невидимих зайвих свідків, які ліниво порозглядають у "Фейсбуці" її тремтячу руку в фоторепортажах про "нерівний шлюб", обміняються парою коментарів, і підуть геть, так нікому й нічим не допомігши своєю безплідною балаканиною.