Путін і "блудні олігархи": Чому Абрамович хоче осісти в Швейцарії

Гучною ініціативою "технічного" кандидата на посаду президента Росії, бізнес-омбутсмена Бориса Титова, стала заява про те, що більше десятка крупних російських бізнесменів, які з тих чи інших причин покинули вітчизну і осіли в Лондоні, хочуть повернутися додому. Вочевидь, разом зі своїми активами. При тому Титов стверджував, що в нього є готовий список таких бізнесменів, який він подасть Путіну. Бізнесмени "покриють збитки", які завдали батьківщині, а Путін гарантуватиме безпеку для бізнесменів та їх капіталів в разі повернення. Така собі ідилічна картина, на якій крупні капіталісти заливають мільярди в російський бюджет, приземляються в Шереметьєво, а далі блудних, але грошовитих синів обіймає сам батько нації.

Титов посеред виборчих перегонів навіть до Лондона полетів, в надії знайти нові кандидатури до списку "повертанців".

Втім, реакція Кремля була сподіваною. "Говорити про якісь гарантії президента... Найкращою гарантією є чинне законодавство Російської Федерації. І в даному випадку - це не прерогатива президента", - сходу розставив крапки над "і" речник Володимира Путіна Дмитрій Пєсков. Він додав, що якщо лист з проханням бізнесменів про повернення на батьківщину раптом все-таки надійде, то він "буде розглянутий і, напевно, перенаправлений відповідним службам, органам, які або мали питання до цих громадян. Або мають до цих пір", - сказав Пєсков.

Що в перекладі на повсякденну мову означає, що "прощати" олігархів будуть ті самі податківці чи правоохоронці, які "кошмарили" їх дотепер.

При тому на думку, наприклад, небезвідомого бізнесмена Євгена Чичваркіна, який власне і втік від російської влади до Лондону, після президентських виборів у Росії слід очікувати абсолютно зворотного руху людей і грошей. "Бізнес в Росії будуть грабувати і тиснути з особливим цинізмом після виборів. Приватний бізнес Путіну не потрібен. Восени врубають верстат і обмежать обіг валюти. Ми чекаємо нового припливу еміграції", - так Чичваркін сформулював думку бізнесменів-емігрантів. "Я повернуся на батьківщину в труні - або коли в труні буде Путін", - так прокоментував він свої плани щодо "амністії" у соцмережах.

Втім, Євгена Чичваркіна, який бодай скраю, але таки займався політикою (якийсь час навіть був лідером московського відділення опозиційної партії "Союз правих сил"), все ж можна запідозрити в якомусь ідеологічному неприйнятті режиму Володимира Путіна.

Але рішення російського мільярдера Романа Абрамовича, який, за даними видання Sonntags Zeitung, подав прохання про посвідку на проживання в кантоні Вале в Швейцарії, переконує в тому, що російський бізнес і справді боїться - олігархи повним ходом будують собі "запасні аеродроми" на випадок, якщо їм доведеться терміново покидати країну.

У цьому плані рішення Абрамовича, який завжди був підкреслено аполітичним (що і дозволило йому зберегти статки) , виглядає особливо символічним - якщо зважити на той факт, що за такою самою процедурою в Швейцарії осів і Ходорковський. Щоправда, вже після втрати майна і тюремного терміну. І навіть той факт, що буквально чотири дні тому FINMA, регулятор фінансових ринків Швейцарії, фактично зупинив діяльність у країні путінського "Газпромбанку-Цюріх" і ввів туди зовнішню адміністрацію, здається, російських оілгархів не лякає. Чи може навпаки - там де держава жорстко протистоїть путінським структурам, крупні бізнесмени почувають себе спокійніше?