Розкуркулення по-казахськи: Що Токаєв зробить з країною після протестів

За новиною про те, що президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв оголосив про завершення основної місії ОДКБ у країні та виведення "миротворчих" сил із 13 січня, і дискусіями стосовно того, виведе Росія своїх десантників чи ні, якось загубилися інші подробиці процесу врегулювання у Казахстані. Що й логічно — оскільки про те, якою буде політика нового уряду з 49-річним Аліханом Смаїловим на посаді прем'єр-міністра, мало що можуть сказати не тільки в Україні, але й у Казахстані.

Втім, озвучені сьогодні Токаєвим плани дають певне уявлення стосовно того, як президент Казахстану планує вибудовувати стосунки між державою та народом після нормалізації ситуації в країні.

Ці плани можна умовно поділити на дві групи. Перша стосується посилення правоохоронних органів. Вона передбачає збільшення зарплат силовиків, посилення національної гвардії, військ спецпризначення та прикордонної служби. Буде реорганізовано Комітет національної безпеки, який, на думку Токаєва, "прогледів" загрозу масових протестів. Хоча циркулюють чутки про ймовірну причетність окремих персонажів із цього комітету до появи озброєних порушників на вулицях казахських міст. Все це, загалом, речі очевидні — замалим не втративши владу, Токаєв намагається зміцнити силовий компонент для уникнення подібних інцидентів у майбутньому.

Цікавішим є політико-економічний блок анонсованих змін. В якому Токаєв хоч і не звинувачує "єлбаси Назарбаєва" в початку безладь, але достатньо прозоро натякає, що через надприбутки, які отримували наближені та родичі Назарбаєва, громадяни Казахстану і були вимушені вийти на вулиці.

"Завдяки першому президентові — єлбаси, у країні з'явилася група дуже прибуткових компаній та прошарок багатих людей навіть за міжнародними мірками. Вважаю, що прийшов час віддати належне народу Казахстану та допомагати йому на системній та регулярній основі",— заявив Токаєв, анонсуючи створення загальнонаціонального соціального фонду, який вирішуватиме проблеми у сфері охорони здоров'я, освіти та соціальної підтримки малозабезпечених громадян.

І цей хід може видатися сильним. Оскільки громадяни Казахстану були роздратовані двома речами — власною бідністю та виключним багатством наближених до Назарбаєва бізнесменів. І от Токаєв пропонує цим бізнесменам "поділитися" з народом, одним махом вирішуючи обидві проблеми — і при тому не витрачаючи жодного тенге з казни. Можна аплодувати стоячи — якби, звичайно, не той факт, що цей крок не спрацює. Ті бізнесмени, що домовляться з новою владою про "скромний внесок" — дадуть у фонд скромний внесок, який загубиться в складних бюрократичних хитросплетіннях. Ті, що не домовляться — терміново продадуть активи і радикально змінять місце мешкання.

Також Токаєв ввів п'ятирічний мораторій на підвищення зарплат посадовцям та депутатам, впродовж двох місяців буде створена "програма підвищення прибутків населення", реформовано Банк розвитку Казахстану, який, за словами Токаєва, став "особистим банком для вузького кола осіб, які представляють фінансово-промислові та будівельні групи".

Увесь цей перелік заходів виглядає як спроба пообіцяти народу достаток за умов відсутності коштів у казні. І при тому ще й отримати контроль над бізнесменами, які повинні вносити пожертви в якісь фонди, а не сплачувати податки — чи йти до тюрми за їх несплату. Тому розраховувати на радикальне підвищення рівня життя казахам, напевно, не варто.

Токаєв не тільки втримався на посаді, але й отримав певні політичні дивіденди після минулих протестів завдяки тому, що перекинув провину на економічний колапс в країні на "ближнє коло" Назарбаєва — і сперся на російські багнети. Але тепер, ставши господарем ситуації і отримавши далеко ширші повноваження, він нестиме повну політичну відповідальність за всі негаразди в країні. І в разі, якщо покращення життя казахи найближчим часом не помітять, розраховувати Токаєву доведеться тільки на власних силовиків та російських десантників. Якщо ті встигнуть, звичайно. І якщо у їхнього керівництва не буде інших планів на Казахстан.