Протигазова оборона США: Чи встигне Конгрес зупинити "Північний потік – 2"

Шанси на повний зрив російського проекту на цій стадії робіт, нажаль, мінімальні. Але значна затримка з його реалізацією ускладнить виведення "Північного потоку – 2" з-під дії оновленої газової директиви ЄС

Тарас Паньо
Журналіст відділу міжнародної політики
Протигазова оборона США: Чи встигне Конг…

У Конгресі США, здається, зрозуміли, що час, впродовж якого російський "Північний потік-2" можна зупинити бодай теоретично, спливає з кожним тижнем. І, за даними Defence News, голова комітету Сенату США з міжнародних відносин Джеймс Ріш заявив журналістам, що конгресмени готові створити "спеціальний санкційний механізм" проти компаній, що будують газогін і, що важливо, включити його в оборонний бюджет США, який, скоріше за все, буде прийнятий до кінця року, максимум – в січні-лютому року наступного. У такий спосіб питання антигазпромівських санкцій, про які багато говорили у США, переходить у практичну площину з достатньо чітко визначеними рамками. І це, безумовно, добра новина.

Втім, як завше, є і погані. Перша з них полягає в тому, що чіткого двопартійного консенсусу стосовно цього рішення немає. Тому консультації будуть продовжуватися і щось сказати про форму фінального рішення наразі важко.

Інший проблемний момент полягає в тому, що оборонний бюджет, окрім, Конгресу, підписує ще й президент США. І якщо минулого року Трамп обурювався тим фактом, що документ забороняв фінансування будь-яких проектів, де передбачається визнання права Росії на Крим, а також будь-яку військову співпрацю з Росією, поки Кремль не виведе війська з України – то не факт, що документ із санкціями за "Північний потік-2" таки буде підписаний.

Хоча, з іншого боку, давати демократам напередодні президентських виборів чудовий привід для спекуляцій стосовно чи то "вдячності за російське втручання" в 2016-му році, чи то "авансу за втручання в 2020-му" Дональда Трамп собі, напевно, не дозволить.

А третя, і, напевно, найбільша проблема полягає в тому, що із більш ніж 1200 кілометрів газогону Росії залишилось прокласти 147 кілометрів. Для реалізації цієї ділянки в Балтійське море вже рухається флотилія найнятих росіянами кораблів, які 28-го листопада, як тільки закінчиться термін подачі апеляцій стосовно будівництва газогону в даньських водах, негайно приступлять до роботи. Ну, "негайно" – це, можливо, й перебільшення, але вподовж тижня-другого кораблі вийдуть в потрібний район і роботи розпочнуться. Після чого стартує приблизно стоденний відлік до моменту їх повного завершення.

Звичайно, в разі прийняття жорстких санкцій із боку США європейські компанії, що займаються будівництвом газогону, вийдуть із проекту. Навіть якщо залишиться доробити 10 кілометрів. І Росія, скоріше за все, ці 10 кілометрів добудувати не зможе. Але світ не обмежується Європою та США. Певні технології підземної укладки газогонів є, наприклад, в Китаю. І Пекін – особливо, зважаючи на рівень наявних стосунків із Вашингтоном – цілком здатен відправити анонімних "радників" з належним обладнанням для завершення робіт. За відповідну винагороду, звичайно. Тому, збудувавши більше тисячі кілометрів газогону, Росія рано чи пізно, дорого чи дешево, але завершить і "Північний потік-2".

Але фактор часу в цій історії все-таки не губить своєї важливості. Оскільки будь-яка затримка працює проти Путіна. По-перше, тому що "дотриматись" до старту нового газогону без транзиту через Україну впродовж 2-3 місяців 2020 року, вочевидь, можливо. А от забезпечувати європейських споживачів газом без транзитного контракту і нового газогону, наприклад, впродовж половини року – вже є неможливим абсолютно. Тому у "газовій війні", в разі прийняття американських санкцій, Путіну неминуче доведеться йти на мирову.

А інший момент полягає в тому, що рішення Бундестагу, який хитрим юридичним маневром дав фрау Меркель можливість вивести "Північний потік – 2" з-під дії оновленої газової директиви ЄС, також не безкінечне в часі. І якщо з газогоном не встигнуть до травня 2020-го, доведеться або "по-новому" імплементувати директиву в німецьке законодавство – на що правляча німецька коаліція може й не погодитися, або ж "Газпром" буде вимушений використовувати власну трубу не більше, ніж наполовину – що, знову таки, примушує російську компанію до складних юридичних тілорухів, створення "віртуальних операторів" і "віртуальних постачальників" газу, і тимчасового збереження транзиту через Україну.

Тому, яким би не прикрим був цей факт, рішення Конгресу США стосовно санкцій проти будівельників російського газогону українську газотранспортну мережу в довготерміновій перспективі не врятує. Але затримати будівництво "Північного потоку-2" і дати Україні декілька козирів на переговорах стосовно транзиту ці санкцій цілком спроможні.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme