Інтриги та заворушення: Чи використають український "Боїнг" для революції в Ірані

Протести студентів та вчених і енергійні, але безплідні заяви Вашингтона на їх підтримку не мали б жодних істотних шансів порушити політичну стабільність в Ірані. Проблема для Тегерана полягає у тому, що все це супроводжується конфліктом між впливовими групами всередині світської та духовної влади країни

Інтриги та заворушення: Чи використають…

Чимало українських ЗМІ пишуть про "акції протесту, що почались в Ірані після того, як було збито український "Боїнг". Що, напевно, не зовсім коректно.

Бо в реальності масові антиурядові протести розпочалися там в середині листопада, і при тому – з набагато більш банальної причини. Йшлося про підвищення цін на газ та бензин. Тоді масштабні протести пройшли в півсотні іранських міст.

Але у відповідь на здебільшого економічні вимоги Тегеран повівся дуже жорстко – в декотрих із цих міст сили безпеки відкрили вогонь по натовпу. Що, втім, не зупинило протестів, які тривали і впродовж всього грудня, набираючи часом вельми макабричних форм. Як, наприклад, масовані штурми міських цвинтарів поліцією та іншими силовиками, що пройшли 26 грудня по всьому Ірану, коли влада намагалася зірвати церемонії поминок на 40-й день після вбивства учасників протестів 16 листопада.

Але в тому, що історія з українським "Боїнгом" – в якому, до слова, загинуло чимало іранських студентів та вчених як з іранськими, так і з канадськими паспортами – тільки посилила громадське незадоволення, сумніватися не доводиться. Впродовж двох днів студенти і викладачі багатьох навчальних закладів голосно і жорстко демонстрували своє незадоволення ситуацією в країні загалом, і діями іранської армії зокрема. А влада, яка зрозуміла свою помилку з вбивством учасників протестів, тепер відповідала "всього лише" сльозогінним газом та гумовими кулями. Надаючи можливість займатися терором стосовно учасників протестів напівлегальним воєнізованим організаціям, близьким до Корпусу вартових ісламської революції.

При тому масштаб сьогоднішніх виступів відносно менший, ніж у листопаді. Питання загибелі вчених та студентів, а також сумнівна позиція уряду, який тільки на третій день "довідався", що збройні сили збили літак – все це, здається, менше обурює широкі маси, аніж погіршення якості життя і ріст цін.

Тому, здавалось би, січнева серія антиурядових протестів у Ірані фактично приречена на невдачу.

Не зважаючи навіть на чисельні заяви керівництва США про "підтримку" протестів. Твіти Трампа та Помпео з очевидних причин ніяк не здатні захистити іранських опозиціонерів – ба більше того, після цих публічних висловлювань придушення протестів, здається, стало навіть жорсткішим. У Вашингтоні, напевно, готуються висловити обурення з цього приводу.

Втім, є один фактор, який помітно ускладнює цю просту, здавалось би, ситуацію. Цей фактор полягає у відсутності одностайності серед різних фракцій у іранській світській та духовній владі.

З одного боку, в ситуації з "Боїнгом" проти уряду президента Роухані виступили не тільки ліберали (які, до слова, критикують як президента, так і духовного лідера аятолу Хаменеї, який є очільником збройних сил країни), але й консерватори.

З точки зору яких уряд спочатку не зміг залізною рукою придушити протести, а потім, збивши чужий літак, не знайшов у собі мужності одразу зізнатися у скоєному.

У цьому плані показовим є виступ командувача аерокосмічними силами КВІРу Аміра Хаджизаде. Який, з одного боку, ніби й бере на себе відповідальність за подію, а з іншого стверджує, що трагедія трапилась внаслідок дій в тому числі й цивільного керівництва країни. Зокрема, за словами бригадного генерала, КВІР ще перед ракетним ударом по базах США вимагав закрити небо над Іраном для уникнення "інцидентів" – але рішення про це уряд так і не прийняв. При тому на відміну від "офіційної" версії про те, що "Тор" захищав якийсь об'єкт КВІРу, Хаджизаде стверджує, що ЗРК мав захищати саме аеродром Хомейні.

Відкритим залишається питання стосовно того, кому саме належали – і хто здійснював командування злощасним "Тором", який збив український літак.

Оскільки у доступних джерелах є інформація про те, що на озброєнні КВІР немає – або практично немає – тактичних протиповітряних комплексів. І іранські "вартові", попри свою назву, в реальності контролюють балістичні ракети "земля-земля" – себто, головну наступальну зброю Ірану.

Дотепер вважалося, що ракетні системи "земля-повітря" організаційно перебувають у складі іранських збройних сил, хоча після збитого українського літака – і суперечливих заяв іранських посадовців міжнародне експертне товариство дещо заплуталося. Втім, усе це – технічні подробиці.

А суть, здається, полягає в тому, що всередині Ірану вібувається зміна балансу влади. Після загибелі генерала Касета Сулеймані як іранська армія, так і президент Роухані, здається, вирішили, що обставини дають їм шанс дещо зменшити колосальний вплив КВІРу на життя країни. А історія із "Тором", яким чи то керували представники корпусу, чи то він захищав якийсь об’єкт КВІРу – чудовий спосіб нанести наступний удар.

Любителі конспірології, звичайно, продовжать цей логічний ряд, припустивши, що і сама катастрофа українського літака "трапилася не просто так". Але це вже сфера чистих припущень – при тому, не надто обґрунтованих.

З іншого боку іранське суспільство, користуючись цією нагодою, теж прагне трохи змінити соціально-політичну реальність – в бік відкритості та збільшення прав і свобод. Натомість консервативна частина іранського суспільства, умовні "яструби-ісламісти", що залишились вкрай незадоволеними відверто цирковим характером "ракетної помсти за Сулеймані", внаслідок якої не загинув, здається, жордний американець – але трапився інцидент з українським літаком, в якому загинуло чимало іранців, прагнуть змінити ситуацію на свою користь.

Чим завершиться ця "гра престолів" – наразі сказати неможливо. Протистояння еліт та тлі громадських протестів може призвести як до модернізації режиму, так і до кривавого громадянського конфлікту. Але той факт, що на Іран чекають непрості часи, сумнівів не викликає.  

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"