Реформа від Лукашенка: Як бацька намагається прикрити сором "новою конституцією"

"Конституційна лібералізація" від Лукашенка – це примітивний дипломатичний маневр, спрямований на уникнення санкцій та імітацію діалогу з суспільством. Втім, виконується цей маневр настільки незграбно, що для того, аби в нього "повірити", Європі доведеться докладати значних зусиль

Реформа від Лукашенка: Як бацька намагає…

Учора стали відомими подробиці плану, який режим Лукашенка представив ОБСЄ і Кремлю як шлях до врегулювання політичної кризи. Суть плану зводиться до проведення конституційної реформи в дворічний термін, розширення повноважень білоруського парламенту та впливу політичних партій. Ну, і проведення нових президентських виборів – десь під кінець цього торжества лібералізму, себто в 2022 році.

Після новин про спроби вигнати з країни лідерку протестів, інсценувавши її "втечу за кордон", її ж наступний арешт, та чергову серію жорстких затримань у Мінську, ця новина, здавалось би, має потішити. Але порадіти чомусь не виходить.

Оскільки інформація про конституційну реформу, яку представник Білорусі Андрій Лозовик презентував на постійній раді ОБСЄ у Відні, виглядає як тривіальний і десятки разів використаний маневр, до якого вдавалася переважна більшість сучасних "суверенних демократів", а якщо простіше – авторитарних правителів та відвертих диктаторів.

Нетрадиційні дії з основним законом своєї країни, спрямовані виключно на збереження власної влади, тільки в пострадянських країнах здійснювали Володимир Путін та Нурсултан Назарбаєв, Емомалі Рахмон та Ільхам Алієв. Це вже не згадуючи про Сапармурата Ніязова, який свого часу цілком конституційно став пожиттєвим президентом Туркменістану.

Врешті, навіщо ходити так далеко – і сам Лукашенко в 1996 році вже міняв білоруську конституцію, перетворюючи парламентсько-президентську республіку на президентсько-парламентську. При чому робив це банально махнувши рукою на парламент, який тоді йому ще не підпорядковувався, виключно за результатами консультативного референдуму. Проведеного з такими порушеннями, що більшість цивілізованих країн не визнала його результатів і по сьогоднішній день.

Цей самий трюк Лукашенко, схоже, має намір повторити іще раз. Тільки вже за умов, коли парламент в країні є настільки кишеньковим, що про його існування вже ніхто й не згадує. І коли в Білорусі начисто відсутня судова влада, яка намагалася протистояти катку диктатури в 1996 році. При тому зараз Лукашенко наперед категорично відмовляється говорити з реальною опозицією, готуючись "обговорювати основний закон" з маріонетковими "трудящими й селянами".

При тому жодних гарантій що навіть цей символічний конституційний маневр буде завершено, наразі немає. Сам Олександр Григорович про нього не сказав жодного слова. Все обмежується натяками та загальними фразами білоруських дипломатів у Відні та в Москві – які, звичайно, можуть бути в потрібний момент офіційними Мінськом просто "забуті".

Тому немає жодних сумнівів що вся "ліберальна реформа" від Лукашенка – це просто спосіб зарезервувати президентське крісло на два роки. За той час, ймовірно, трохи знизиться протестна хвиля. Підзабудуться опозиційні лідери. Хтось, можливо забуде Окрестину. Принаймні з тих, хто сам там не побував, і не витягував звідти своїх рідних.

І, найголовніше, та частина лідерів ЄС, яка не надто поспішає вводити санкції проти Лукашенка, отримає вагомий привід для подальшого цілком виправданого нічогонероблення. "В країні йде конституційна реформа", "невдовзі відбудуться наступні вибори" – і тому подібне. Набір тріскучих фраз, якими можна розмити фото- і відеосюжети про скатованих людей, по звірячому розігнані мітинги, цілковите, неймовірне беззаконня, яке коїться сьогодні в Білорусі.

Наразі немає сумніву в тому, що Мінськ спробує розвинути тему конституційної реформи як "способу подолання кризи". В цьому Лукашенка підтримає Москва, куди він приїде з візитом, вочевидь, вже наступного тижня. І все питання в тому, хто, і в якій мірі повірить цим деклараціям. Зважаючи на не надто бурхливу дотеперішню реакцію ЄС на події в Білорусі, можна би було припустити, що "довірливих" буде чимало. Але та концентрація свавілля, насильства та терору стосовно власних громадян, яку демонструють "правоохоронні органи" Білорусі впродовж останніх тижнів, фактично зводить нанівець будь-які маневри.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

data-matched-content-rows-num=1 data-matched-content-columns-num=4 data-matched-content-ui-type="image_stacked"