Посольство в Єрусалимі: Перед яким вибором Верховна Рада поставить Зеленського

Зайва політизація перенесення українського посольства із Тель-Авіву до Єрусалиму сильно звузить простір для маневру дипломатів, і може, врешті-решт, посприяти погіршенню стосунків з Ізраїлем

Тема визнання Єрусалиму столицею Ізраїлю та перенесення туди посольства України не є новою. Дипломатичні натяки Ізраїлю на те, що Україні варто це зробити, звучали неодноразово.

Про це говорили в кінці 2017 року на зустрічі делегації Кнесету з міністром закордонних справ Павлом Клімкіним. Факт переговорів Ізраїлю з керівництвом України на цю тему підтверджував посол Джоель Ліон наприкінці 2018-го.

І, врешті-решт, наприкінці травня цього року 86 народних депутатів з різних фракцій зареєстрували проект звернення Верховної Ради до президента України та міністра зовнішніх справ про перенесення посольства. При тому партійна та ідеологічна підтримка проекту була максимально широкою - від Антона Геращенка до Вадима Рабіновича.

Тому вчорашня заява спікера Кнессету Йоеля Едельштейна про те, що у Верховній Раді готується до прийняття "відповідний законопроект" здивування, загалом, не викликала.

А от той факт, що українські депутати - принаймні, за словами Едельштейна - всерйоз розраховують прийняти "законопроект" іще до парламентських виборів, таки здивував. Особливо, якщо зважити на скромний часовий відрізок.

Втім, у цій історії все пояснюється доволі просто. Оскільки парламент готує не "закон про перенесення посольства". Подібне рішення, до речі, взагалі знаходиться поза межами компетенції Верховної Ради.

А документ за номером 10325 від 23 травня цього року є, насправді, лише зверненням до президента та Кабінету Міністрів стосовно перенесення посольства. Яке, окрім всього решту, є необов'язковим для виконання.

Втім, політичні наслідки від прийняття такого звернення все-таки будуть вагомими, незалежно від реакції на це звернення з боку виконавчої влади.

Про можливі позитивні й негативні результати можливого перенесення посольства України до Єрусалиму було написано і сказано вже немало. Серед переваг - покращення стосунків з Ізраїлем та США. Натомість недоліків - помітно більше. Серед них і погіршення стосунків з ЄС (помірковане), і радикальна сварка з багатьма арабськими країнами. Не кажучи вже про те, що схвалення дій, які все-таки є порушеннями норм міжнародного права, було би не надто далекоглядним кроком з боку України, яка сама опирається на ті ж норми, вимагаючи припинити анексію Криму.

В разі, якщо наше МЗС і після виборів буде дотримуватись позиції, обраної за часів Клімкіна та Порошенка - "Україна виступає за повне дотримання норм міжнародного права та необхідність виконання відповідних рішень Радбезу ООН щодо статусу Єрусалиму" - то політичне рішення парламенту стане додатковим важелем тиску на нашу виконавчу владу як з боку ізраїльської дипломатії, так і з боку Кнессету, з яким в багатьох українських політиків доволі тісні зв'язки. До речі, навіть спікер Кнессету Йоель Едельштейн - родом з України.

Звичайно, за умов нової політичної реальності, в яку порине Україна після позачергових виборів парламенту, цілком ймовірно, що дипломатичне відомство відійде від своєї попередньої позиції, і рішення про перенесення посольства до Єрусалиму таки буде прийняте - з усіма непростими міжнародними і правовими наслідками. На користь такого розвитку подій діє чимало очевидних факторів.

Але непродумане й поспішне рішення Верховної Ради у цьому питанні нічго не додасть україно-ізраїльським стосункам у разі, якщо посольство таки буде перенесено. А от звузити простір для маневру української дипломатії у разі іншого рішення таки може.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Головна