Посол "холодної війни": Як призначення Саллівана змінить відносини Росії та США

Учора комітет Сенату США з міжнародних стосунків схвалив кандидатуру Джона Саллівана на посаду посла на Росії. Результати багатогодинного допиту, який сенатори влаштували дипломату три тижні тому, здається, їх цілком задовольнив – і після рішення комітету Конгрес у належний момент погодиться з особистим рішенням Трампа відправити Саллівана послом до Росії. При тому циркулюють чутки, що згода російської сторони на кандидатуру цього дипломата вже отримана.

"Досвід Саллівана на посаді заступника держсекретаря дав йому чітке уявлення про численні проблеми, які у нас є з Росією, і цей досвід дозволить йому вибудовувати взаємини наших країн", – так охарактеризував ситуацію керівник профільного комітету, представник Республіканської партії Джим Ріш.

Сам Салліван, з одного боку, є постаттю в американському дипломатичному відомстві вельми впливовою. Він встиг попрацювати не тільки заступником державного секретаря, але і виконувачем обов’язків глави американської дипломатії, коли Трамп відправив у відставку Тіллерсона. З іншого боку, питомо дипломатичний стаж Саллівана становить трохи більше двох років, до того він працював в інших міністерствах та відомствах США.

Втім, призначення посадовця такого масштабу на посаду посла дало привід російським коментаторам прогнозувати якщо й не потепління між двома країнами, то принаймні активізацію відносин.

Але тези, озвучені Салліваном перед Конгресом, дозволяють обґрунтовано припустити, що ці надії марні. "Ця дипломатична місія буде не з простих, – заявив тоді Салліван американським законодавцям. – Наші стосунки перебувають на рівні холодної війни, їх прояви вам добре знайомі: втручання в американські вибори, порушення територіальної цілісності України і Грузії, замах на життя зарубіжних громадян. Будучи заступником держсекретаря, я особисто брав участь в розробці політичної стратегії щодо Росії. Якщо мене затвердять, я продовжу тиск на російську владу".

При тому колеги Саллівана не сумніваються, що на різкий розворот в американо-російських стосунках після приїзду нового посла до Москви очікувати не доводиться. Зокрема, такої думки дотримується колишній посол США в Україні Джон Гербст.

В цьому місці виникає закономірне питання – якщо у Вашингтоні збираються продовжувати політику тиску на Росію за умови збереження мінімальних необхідних дипломатичних контактів, то для чого відправляти на посаду посла настільки впливового дипломата?

Відповідь, здається, може бути тільки одна. Дональда Трамп банально побоюється. При тому він боїться як неконтрольованого загострення стосунків з Росією, з якими він банально не знає, що робити – так і якогось несподіваного потепління, яке Конгрес негайно поставить йому у вину.

І реальне завдання Саллівана – це не відновлення "миру і дружби", між США і Росією, які зараз, звичайно, неможливі. І не активізація тиску на Росію, покликана змусити Путіна поважати міжнародне право і припинити розпалювати військові конфлікти на різних континентах.

Реальне завдання Саллівана – це зберегти наявний статус-кво у відносинах між державами і забезпечити, щоб "російський фактор" не став на заваді Дональда Трампу на наступних виборах, а російська тема не спливала на шпальтах газет і в прайм-таймах телеканалів.

Варто зауважити, що виборцю Трампа, здається, байдужі ймовірні міжнародні перемоги, а от конкуренти чинного господаря Білого дому охоче скористаються будь-якою його поразкою.

За таких умов, якими б не були початкові сподівання Кремля на ймовірний прогрес у стосунках з Вашингтоном, місія Саллівана, скоріше за все, матиме той самий кінець, що й місія його попередника Джон Хантсмана. Якому, невдовзі після його від'їзду із Москви, заборонили повертатися до Росії.