Поодинці і бацьку не побити: Чи загрожує розкол білоруській опозиції

Частина білоруських опозиціонерів створює партію, що виборюватиме зміни до конституції країни. Але проєкт видається нечесною поступкою Лукашенку

Тарас Паньо

Про створення партії "Вместе" ув'язнений опозиціонер Віктор Бабарико у тематичному відео на сторінках у соцмережах, додавши, що це ініціатива його, його штабу і Марії Колеснікової.

Така ініціатива в чомусь виглядає логічною. Адже протистояння суспільства з де-факто президентом явно затягується, а довготривала позиційна війна вимагає координації і штабів, планування і забезпечення юридичного захисту затриманих. Себто, якихось відносно стабільних структур. 

Але чимало подробиць стосовно партійного структурування протестів  відверто насторожують.

Для початку – оприлюднене відеозвернення Віктора Бабарико, який понад два місяці перебуває в слідчому ізоляторі, було зняте до його ув'язнення. Власне, пізніше політик і сам назвав дату запису – 14 червня. Отже плани створення партії розроблялися за місяці до виборів, хоча їх не оприлюднювали. Чи то боялися репресій, чи були якісь інші причини – але зараз ця ініціатива виглядає несподіваною. Оскільки якщо про окрему партію боялися говорити в червні – то чим відрізняється теперішня ситуація? Невже властолюбний Лукашенко раптом став "вегетаріанцем", і можна без зайвого ризику тішитися всіма перевагами реальної багатопартійності? 

Дивно виглядає і згадка у відеозверненні про "поразку опозиції". Оскільки якщо опозиція таки зазнала поразки на виборах, то чому громадяни на дадуть Олександру Григоровичу можливості насолодитися перемогою?

А третє, і, напевно, найважливіше питання – чи не викличе створення окремої партійної структури якщо й не розколу, то віддалення між учасниками протестів, з яких частина тепер "вмєстє", а частина, виходить, окремо?

Також не дуже політично виграшно виглядає заява Бабарико про те, що основне завдання нової опозиційної партії – проведення конституційної реформи. Але Лукашенко теж анонсує зміни до конституції, хоч і в неозначеному майбутньому. Себто "Вместе" і де-факто президент роблять аналогічні заяви – хай і з різними акцентами.

Природно, що подібні запитання виникли і в Світлани Тихановської, яка є фактичним лідером протестів – хоч би в силу того, що була кандидаткою на посаду президента. По-перше, вона не погодилась із тим, що "програла вибори" – оскільки саме через фальшування їх результатів білоруси вийшли на вулиці. По-друге, Тихановська наголосила, що зміни конституції не можуть бути пріоритетом за ситуації, коли слід провести чесні й прозорі вибори. За якою завгодно конституцією.  

В штабі Бабарико ніби як погодилися із зауваженнями Тихановської і підкреслили, що продовжать співпрацю з опозиційною координаційною радою.

Але питання, для чого вранці озвучувати речі, які по обіді доводиться спростовувати, нікуди не зникло.

А в якогось конспіролога може виникнути припущення, що створення партії Бабарико з її теперішньою програмою – це спроба знайти спільну мову з режимом Лукашенка. І запропонувати йому нову політсилу в якості "системної", щоб не сказати "придворної", опозиції. В обмін, скажімо, на звільнення Бабарико і припинення проти нього кримінальних справ. Подібний розвиток подій був би фактичним кінцем масштабного спільного протесту білоруських опозиціонерів.

Тому хочеться надіятися, що не дуже вдалий і не дуже доречний старт партії "Вместе" – це просто випадковість, негативний ефект від якої вдасться нівелювати завдяки щирій і чесній співпраці між лідерами білоруської опозиції.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Світ