Арешт Мазура: Чим завершиться провокація Путіна в Польщі

Повідомлення про те, що у Варшаві за запитом Росії затримали українського політика та активіста, одного з лідерів УНА-УНСО, 46-річного ветерана АТО Ігоря Мазура-"Тополю" і саме по собі виглядає трохи дивно. Особливо на тлі інформації про те, що затриманий їхав на конференцію на запрошення віце-маршалка Сейму Польщі.

Але особливо несподівано вся ця історія виглядає для тих, хто знайомий з постаттю Мазура дещо ближче. Оскільки останній належить до тих "дивних" українських націоналістів, які давно і послідовно пропагують ідею українсько-польської дружби.

Мазур є ентузіастом ідеї "Межимор'я" – геополітичного об'єднання у складі Польщі, України та Прибалтики – із перспективою приєднання Грузії, Хорватії, Румунії та інших антиросійськи налаштованих держав регіону. У цій якості його постать користується чималим інтересом в Польщі, в тому числі – і з боку впливових ЗМІ. В інтерв’ю яким він неодноразово заявляв, що українсько-польська дружба – це запорука миру і стабільності в регіоні, і єдиний шанс протистояти експансіонізму Росії.

Тому, з точки зору здорового глузду, затримання Ігоря Мазура польськими прикордонниками на запит Росії – це абсолютно сюрреалістичний і божевільний крок. А ймовірний судовий розгляд ймовірної екстрадиції Мазура до Росії – де на нього заведено кримінальну справу іще за участь в абхазькій війні – виглядає як відверте знущання. Тим не менше, ночувати Мазуру доведеться сьогодні за гратами.

Якими можуть бути пояснення цієї ситуації? Найбільш ймовірних варіанти є два. Перший із них полягає в тривіальній ліні польської бюрократії стосовно "чергового українця". На Мазура був поданий запит на затримання через Інтерпол, і польські прикордонники зробили все, що за приписом мали зробити в цій ситуації. Себто затримали Мазура – і залишили в ув’язненні до моменту, коли суд вирішить, що із ним робити далі.

В понеділок – чи трохи пізніше – суд збереться, визнає російський запит на затримання Мазура політично вмотивованим, і його відпустять. Можливо, навіть мляво вибачившись на прощання.

Подібні неприємності нерідко траплялися з невгодними російському режимові громадськими активістами з різних країн. Яких Кремль вносить у список Інтерполу на затримання, їх, власне, регулярно затримують в аеропортах різних країн – після чого відпускають. Не так давно засновник фонду Hermitage Capital Вільям Браудер, у якого з Кремлем взагалі непрості стосунки, навіть пропонував ініціювати виключення Росії з Інтерполу за подібні фокуси.

Але слід віддати належне – зазвичай затримання і звільнення за російськовими липовими запитами займає декілька годин, від сили – добу. Мазур же перебуватиме за гратами мінімум дві доби. І тут поясненням ситуації може бути банальна лінь польських посадовців – і їх відверта зневага до громадян України. Їм банально ліньки розбиратися з цією справою на вихідних, коли слід відпочивати. А українець може й посидіти – нікуди не дінеться. Як місяцями, якщо не роками чекають на будь-який папірець від польської влади сотні тисяч українських заробітчан.

Втім, існує незначна, але ненульова ймовірність того, що Ігоря Мазура так легко не випустять. І його затримання має якусь політичну мету. Навряд чи йдеться про спробу встановлення добросусідських стосунків з Москвою – тут одним Мазуром Варшава навряд чи відробиться.

А от затримати помітного українського націоналіста для того, щоби підігріти градус українсько-польського протистояння, яке помітно затихло після того, як Київ виконав вимоги Варшави стосовно дозволу на ексгумації поховань, і в такий спосіб мобілізувати польський електорат – така ідея цілком могла зародитися в голові якогось політтехнолога із "Права і справедливості". Той факт, що подібна "політична комбінація" може призвести до неконтрольованого наростання протистояння між сусідніми країнами, і однозначно буде використана російськими пропагандистами для подальшого погіршення україно-польських стосунків, ймовірно, не надто стурбував її автора.

І якщо справді йдеться про подібну ситуацію – то Україна повинна пустити в хід всі можливі засоби для того, щоби повернути Мазура. І заставити польських націоналістів зрозуміти, що подібні нехитрі комбінації можуть надто дорого коштувати Варшаві.