"Злий поліцейський": Чи наважиться Європарламент посилити санкції проти Росії

Схвалена учора доповідь Європарламенту стосовно перегляду стосунків з Росією, що її підготував колишній литовський прем'єр-міністр, а тепер депутат ЄП Андрюс Кубілюс, не може не тішити око.

У цьому документі навдивовижу точно і глибоко оцінено зовнішню політику путінської Росії. Яку автор назвав агресивною та ревізіоністською, спрямованою на порушення територіальної цілісності сусідів Росії, та на підтримку диктаторських режимів по всьому світу. В тому числі, і за допомогою військової сили – збройних сил чи воєнізованих приватних угруповань. В Європі Росія, на думку Кубілюса, використовує пандемію коронавірусу для "посилення розбіжностей між членами ЄС", чинить теракти, та поширює концепцію "русского міра" за допомогою пропагандистських ЗМІ. "Росія президента Путіна залишається найбільшим викликом для європейської безпеки", - резюмував автор доповіді.

При тому Кубілюс не обмежився констатацією прикрих фактів стосовно Росії — він закликав Європу до дієвого опору. Який повинен полягати в легшому і швидшому накладенні обмежувальних санкцій в разі "серйозного порушення прав людини". Також Кубілюс запропонував включити Росію до списку країн з високим ризиком відмивання грошей, відмовитися від видачі "золотих паспортів", і розглянути можливість лобіювати відключення Росії від платіжної системи SWIFT. Також  "централізувати" стосунки ЄС з Росією, ускладнивши укладення двосторонніх угод між окремими членами союзу та Москвою.

"ЄС повинен бути готовий не визнавати парламент Росії та розглянути питання про виключення Росії з міжнародних організацій із парламентськими асамблеями, зокрема з Парламентської асамблеї Ради Європи, якщо парламентські вибори 2021 року в Росії будуть визнані шахрайськими та проведеними з порушенням демократичних принципів та міжнародного права", — зазначено в документі. Так ніби все, що передувало цим виборам — зокрема, жорсткий силовий розгром всіх без винятку реальних опозиційних структур, знищення незалежної преси — не є порушенням "демократичних принципів".

За текст цієї доповіді проголосували 494 депутата, проти - 103, ще 72 утрималися. І єдиний прикрий момент полягає в тому, що рішення Європарламенту носять рекомендаційний характер, і не є обов'язковими для виконання. 

Тож наразі єдина практична користь від доповіді — це істерична реакція з боку Москви. Починаючи від Лаврова, який до глибини душі обурився ідеєю "централізації" стосунків ЄС з Росією, яка дуже ускладнить роботу з "адвокатами Кремля" в Європі, і завершуючи політиками з Держдуми, які з притаманною "ЄдР" делікатністю назвали заклики до чесних виборів "прямим і нахабним втручанням в суто внутрішні справи Росії".

Натомість якщо почитати щорічне звернення State of the Union, яке вчора виголосила глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляйен, там теж можна знайти чимало цікавих моментів. І про агресивну політику Китаю, і про репресії стосовно опозиції в Білорусі. А от про Росію чомусь не було сказано ні слова.

Можна, звичайно, наговорити багато різних не надто хороших слів про "бабцю-Європу", яка в один і той самий момент надсилає світові вельми суперечливі сигнали. Але, в сухому залишку, послання "законодавчої" та виконавчої влади ЄС в реальності, схоже, формують стіни того коридору, в якому будуть рухатися стосунки Брюсселя та Москви.  Від збереження наявної політики ізоляції і мовчання до подальшої радикальній конфронтації, яка включає практично всі засоби, окрім прямого збройного конфлікту. І той факт, що більш рішучі методи впливу озвучуються, дискутуються, і навіть підтримуються європейськими політиками — це, напевно, таки "перемога". Хай поки що її практичні наслідки і не надто відчутні.