Мовчання Меркель і Макрона: Чим гикнеться Зеленському розмова з Трампом

Минула доба з моменту публікації стенограми телефонної розмови між президентами України і США, і увага ЗМІ, природно, залишилась сконцентрованою навколо ймовірних наслідків цього документу для американського президента та протистояння між демократами та республіканцями в США.

Натомість реакція європейських лідерів, стосовно яких від душі позлословили Трамп із Зеленським, залишилася ніби як у тіні. І якщо до непростих стосунків між США та ЄС ця історія додасть не так вже й багато – свою думку про Меркель та Макрона Дональд Трамп і так неодноразово озвучував – то стосунки між Україною та ЄС можуть зазнати змін через недалекоглядні коментарі Зеленського.

Як вже писало Depo.ua, першою на цю історію зреагувала речниця Верховного представника ЄС із закордонних справ Федеріки Моґеріні Майя Коціянчич. Яка просто скромно нагадала, що за 5 років для України було зібрано понад 15 мільярдів євро грантів і позик.

За декілька годин на відповідні запитання журналістів стосовно реакції на заяву Зеленського представники Європейської комісії демонстративно промовчали. Додавши, втім, що "підтримка ЄС міцно зав'язана на зобов'язанні України продовжувати шлях реформ, тож, звичайно, ми дуже уважно стежимо за реформами, які проводить Україна". Можливо, це була традиційна дипломатична фраза, а можливо – тонкий натяк на те, що якщо прокурори тепер "на 100% люди Зеленського" – це якісь неправильні реформи. На місті Банкової, задля перестраховки, варто було б брати до уваги саме друге ймовірне значення. Власне, судячи з плутаних виправдань Зеленського стосовно його зави про Рябошапку, є причини підозрювати, що там все зрозуміли правильно.

Особистої реакції Макрона та Меркель (які, на думку Зеленського "не працюють настільки багато, наскільки мають працювати для України) не пролунало і не пролунає. Меркель взагалі ніколи публічно не коментує особисті випади, а Макрон реагував хіба лише на нечемні зауваження стосовно зовнішності своєї дружини.

Тому, з одного боку, кілька слів, кинуті далеким від традицій міжнародної політики популістом Зеленським, до жодних кардинальних наслідків, звісно, не призведуть. Безвіз чи асоціацію з Україною ЄС не розірве, і навіть програми фінансової допомоги Європа переглядати не стане.

Хоча б тому, що економічні зв’язки між Україною та Європою є взаємовигідними, а ЄС, по суті своїй, є економічним союзом, який від самих своїх витоків був призначений для покращення і спрощення міжнародної торгівлі, руху капіталів та робочої сили.

З іншого боку, недооцінювати роль особистості в історії у цій ситуації також не слід. Приклад цього ми можемо побачити у стосунках між ЄС та США в період президентства Обами та в період президентства Трампа. Звичайно, мали місце істотні зсуви в позиції США. Але й фактор стійкої особистої неприязні між Трампом і переважною більшістю європейських лідерів – із тими ж таки Меркель та Макроном у перших рядах – свою роль у формуванні тріщин в трансатлантичному партнерстві також, звичайно, зіграв.

Тому й сказати, що слова Зеленського і його зворушливий "дует" із традиційним "єврофобом" Трампом минуть для нас зовсім без наслідків, також було б нерозумно. Скоріше за все, всі бонуси й преференції, які Україна отримала від ЄС, буде збережено, а от на поглиблення співпраці – принаймні, поки при владі залишаються як Зеленський, так і Меркель з Макроном – шанси, мабуть, помітно знижуються.

Хоча чимало, звичайно, залежить і від подальших дій українського зовнішньополітичного відомства, спрямованих на мінімізацію шкоди від скандалу. Якщо вірити віце-прем'єр-міністру з питань інтеграції з ЄС Дмитру Кулебі, то "на робочому рівні буде зроблено все, що має бути зроблено", аби уникнути можливих непорозумінь з лідерами Франції та Німеччини. Хотілось би вірити, що те "все" включатиме щось більше, ніж чергова серія вибачень Зеленського, в яких він намагається знайти доволі недолугі виправдання власному надміру довгому язику.