Питання нафти: Що може вберегти Іракський Курдистан від великої війни

Від самого початку було зрозуміло, що Іракський Курдистан не отримає незалежність просто так. Одного бажання населення тут замало і навіть присутність у коаліції і війна з ІДІЛ - це занадто мала ціна для того, щоб курдам просто так дозволили створити незалежну державу.

Референдум від самого початку не підтримали Туреччина, Ірак, США та Іран. Втім, Ізраїль дав курдам своєрідну надію - потужний гравець у світовій політиці вустами прем'єр-міністра Нетаньягу підтримав ідею створення незалежної курдської держави. Втім, Ізраїль за незалежністю курдів бачить власні інтереси - інструмент проти Ірану, який набирає сили в регіоні на уламках Сирії. Але це наразі мало чим допомогло.

Іракський Курдистан, у якому добувається третина нафти Іраку, опинився у блокаді.

Вчора парламент Іраку (Рада представників) прийняв резолюцію, яка зобов'язує міністерства і держустанови країни тимчасово припинити всі фінансові операції з курдським регіоном, щоденний фінансовий оборот якого складає близько $4-5 млн. Не варто довго пояснювати, що від фінансових операцій залежить робота всього приватного сектору, а також зарубіжних компаній у нафтовій сфері.

Туреччина, Іран та Ірак не раз погрожували Іракському Курдистану після референдуму, зокрема з вуст турецького президента ми почули про голод і нафтове ембарго.

Окрім економічного удару, яким безумовно є припинення фінансових операцій, Ірак також закликав міжнародних перевізників припинити польоти в аеропорти Іракського Курдистану. А все тому, що курди відмовилися передати під управління Багдада всі прикордонні термінали та аеропорти автономії.

На це швидко відгукнулися. У Курдистан більше не літають Fly Dubai, Royal Jordanian Airlines, Turkish Airlines, Atlas Global та інші.

Іран так само вирішив взяти участь у блокаді курдів. Управління транспортом і дорожнім рухом країни тимчасово заборонило своїм компаніям ввезення і вивезення нафтопродуктів з Іракського Курдистану. Окрім цього Іран разом з Іраком взяв участь у військових навчаннях поблизу кордонів автономії, приблизно тим самим займалася Туреччина напередодні референдуму, а також Тегеран погрожує курдам закриттям кордонів.

В свою чергу Туреччина, котра погрожувала нафтовим ембарго, буде обговорювати тему експорту нафти виключно з Багдадом. Втім, згодом турки натякнули, що Анкара та Ербіль зможуть зберегти нормальні відносини, якщо в Іракському Курдистані відмовляться від результатів референдуму і власного бажання бути незалежними.

Не дивлячись на це, глава курдської автономії Масуд Барзані наразі не збирається давати задню. Додає йому впевненості і той факт, що окрім агресивних сусідів особливо ніхто не реагував на результати референдуму відвертими погрозами. Тим більше, не застосовують проти курдів економічних санкцій. Своєрідним маркером тут є США. Держсекретар Рекс Тіллерсон заявив, що Сполучені Штати референдум не визнають і ситуацією в Іракському Курдистані дуже стурбовані, але стосунки між Курдистаном та США його результати не змінять...

Зрозуміти американців можна, оскільки їм не потрібен ще один конфлікт на Близькому Сході і дуже необхідне збереження коаліції проти ІДІЛ.

Росіяни так само підтримують територіальну цілісність Іраку, але і референдум поважають. Їхня компанія, котра видобуває нафту в регіоні "Газпром нефть" навіть заявила про намір розширювати власну присутність.

Головне питання як курдської незалежності так і відсутності збройного конфлікту через референдум лежить у площині нафти.

Ірак посідає четверте місце в світі за видобутком нафти. Третина видобувається в Іракському Курдистані, а запаси регіону оцінюються десь у 45 млрд барелів. При цьому, собівартість видобутку близько $2 за барель, як і в Саудівській Аравії. Зрозуміло, що після референдуму парламент Іраку почав вимагати від влади відправити військових і повернути нафтові родовища провінції Кіркук. Але у відповідь на це керівництво провінції Кіркук зробило натяк, що родовища нікому не віддадуть і вони будуть під контролем Курдистану. Втім, для курдів тут також погані новини - експорт нафти здійснюється через територію Туреччини, яка може перекрити його. Але окрім заяв про ембарго до дій наразі ніхто не перейшов. Так чи інакше, від цього постраждають не тільки курди, але й іноземні компанії, котрі працюють в регіоні (ExxonMobil і Chevron з США, турецька Genel Energy та ін.), а також може підвищитися ціна на нафту - 25 вересня на ICE в Лондоні вартість ф'ючерсу на нафту марки Brent вперше з січня 2017 року перевищила $58 за барель. У наступні дні нафта доходила до $59, потім трохи відіграла назад.

Як саме розвиватимуться події далі спрогнозувати важко, оскільки незалежність Курдистану як і раніше невигідна Туреччині, котра десятиліттями намагається вирішити проблеми з курдами на власній території. І ці курди так само спостерігають за розвитком ситуації з Іракським Курдистаном. Якщо у них вийде незалежність, то вони цілком можуть підняти голову. Ірак так само не може втратити нафтодолари і запаси нафти. Для Ірану це питання не тільки територіальної цілісності, а й впливу в регіоні, оскільки з відділенням курдських районів від Іраку і Сирії ці держави стрімко слабшають, а позиції головного регіонального противника Ірану - Ізраїлю - значно зростуть. І всі сподівання курдів наразі можуть бути на дипломатію США, які мають зробити все, щоб недопустити війни в регіоні, до якої готові Ірак, Іран та, очевидно, Туреччина.