ЧС 2018
Вибори-2019
Онлайн
Сектор
Спецпроекти
Країна Укропів

Після перемоги: Чи зник ризик російського реваншу в ПАРЄ

Самогубча дипломатія російських лобістів, недалекоглядна позиція Кремля, рішучість британських дипломатів та праця українських - такими стали складові вчорашньої перемоги. Але війна, звісно, не закінчена

Depo.Світ
10 жовтня 2018 13:08
ФОТО: depo.ua

Перемога таки трапилась. На вчорашньому засіданні Парламентської асамблеї Ради Європи голосів для заміни санкційних правил на користь Росії не знайшлося. І хоча резолюцію з цього питання не відхилили, оскільки її ініціатори прийняли рішення не ставити її на голосування, а перенести на наступний рік, все, що відбулось, є явною перемогою України.

Ця перемога була далеко неочевидною іще навіть тиждень тому. Оскільки на користь росіян працювало чимало людей і чимало ресурсів. А генсек Ради Європи Турбйорн Ягланд, що завше підозріло добре ставився до Росії, в останні місяці поводився, як співробітник кремлівської адміністрації.

Паралельно із тим Іван Солтановський, представник Росії у Раді Європи, чи то будучи переконаним у гарантованій перемозі, чи то, ймовірніше, виконуючи директиву Путіна щодо "гри на підвищення ставок", за день до голосування у ПАРЄ заявив перед посадовцями організації та Комітетом міністрів РЄ, що навіть зміна регламенту та ускладнення механізму накладення санкцій - це тільки "перший крок" до того, щоби повернути російську делегацію до повноцінної участі в роботі ПАРЄ, а російські гроші - у скарбничку членських внесків.

Втім, саме цей шалений і неконтрольований натиск, здається, зіграв з Кремлем злий жарт.

Юридичні махінації, за допомогою яких Ягланд намагався довести, що введення санкцій, передбачених статутом ПАРЄ, суперечать статуту ПАРЄ (про них нещодавно писало Depo), викликали явне роздратування депутатів організації, у яких, схоже, виникло стійке відчуття, що їм пропонують взяти участь у відвертому юридичному фарсі.

Натомість виступ Солтановського, який так вразив бюрократів і дипломатів, для яких "вихід Росії з ПАРЄ" - це майже синонім "ядерного апокаліпсису", не справив жодного враження на звиклих до жорстких словесних баталій та погроз парламентарів, які приймали вчорашнє рішення. І якщо Солтановський так і не наважився прямо пригрозити виходом Росії з ПАРЄ - хоча й робив на це, кажуть, прямі натяки - то британські депутати чітко й жорстко висловились на тему того, що країну, яка порушує закладені в статуті ПАРЄ норми, після чого іще й шантажує всіх своїм можливим виходом із організації, слід відпустити. Чи, радше, виставити за двері. Зважаючи на загальний настрій у залі, доповідачка із питання зміни процедури санкцій Петра де Суттер прийняла рішення перенести дебати з цього питання на наступний рік - з чим більшість присутніх і погодилась.

Реакція Кремля на таке рішення була сподівано істеричною. Керівник комітету з міжнародних справ російського Радфеду Косачов заявив, що "поки асамблея залишається місцем зведення міждержавних рахунків, Росія не готова брати в ній участь". Щось подібне заявив і віце-спікер Держдуми Толстой: "Після того, як були прийняті санкції проти однієї з національних делегацій, стало ясно, що відсутність в асамблеї всякого консенсусу по поточній роботі доповнюється ще й позицією низки держав". Втім, обидва ці спікери явно не є рупорами офіційної політичної лінії Кремля. Яка, здається, на даному етапі іще й не сформована.

Власне, варіантів подальшої політики Росії може бути два. Перший із них - це залишити ситуацію в завішеному стані, чекаючи, поки депутати "остигнуть" від незграбних фальсифікацій Ягланда, після чого спробувати повторити наступ, вже не демонструючи зайвого нахабства в стилі Солтановського.

Другий варіант полягає в демонстративному виході з ПАРЄ. Такий варіант є тим більш ймовірним, якщо питання про виключення Росії з організації знайде вагому підтримку, і буде розпочато дискусії на цю тему. Але навіть вийшовши з ПАРЄ, Росія продовжуватиме впливати на організацію за допомогою своїх лобістів, які регулярно підніматимуть тему того, як страждають, наприклад, російські громадяни без доступу до Європейського суду з прав людини. Всі подібні прояви жалю до пересічних росіян будуть закінчуватись закликами "відновити діалог" з Росією - які в певний, незручний для України момент можуть бути почуті.

Будь-якому із цих двох сценаріїв українські дипломати будуть вимушені протидіяти. Тому хоч генеральну битву і вдалося виграти - до кінця дипломтичної війни з Росією, ймовірно, іще далеко. І не тільки дипломатичної, на жаль, також.

Більше новин про події у світі читайте на Depo.Світ