Забуті "вагнерівці": Чи віддасть Лукашенко Україні кремлівських посланців

33 затриманих в Білорусі бойовики з ПВК Вагнера, здавалось би, мали всі шанси стати головними ньюзмейкеравми останніх десяти днів перед білоруськими виборами. Але впродовж минулої доби складається враження, що у Мінську вирішили наразі пригальмувати використання цього козиря.

Надзвичайного стану, як то побоювалися опозиціонери, в країні оголошено не було. Держсекретар Ради безпеки Білорусі Андрій Равка, який повідомив, що проти "вагнерів" порушено справу про підготовку терактів, тимчасово замовк. Натомість Слідчий комітет Білорусі таки порушив справу проти але за помітно "легшою" статтею, за підготовку до масових заворушень.

У Кремлі продовжують наполягати, що затримані росіяни - співробітники приватної охоронної фірми, які нібито були в Білорусі проїздом і мали от-от вилетіти в Стамбул.

Щоправда, сьогодні Путін все-таки провів нараду російського Радбезу з приводу затриманих в Білорусі "вагнерів", але як для російського президента все виглядало цілком по вегетаріанському. "Відбулася ґрунтовна розмова про інцидент із затриманням російських громадян в Білорусі. Було висловлено сподівання на те, що вже найближчим часом в цю історію буде внесена ясність і безпідставно затримані російські громадяни будуть звільнені", – от і вся реакція Кремля, трансльована паном Пєсковим.

На основі цих рухів Москви та Мінська можна з достатньою долею ймовірності припустити, що від "лобового" використання інциденту Лукашенко наразі відмовився. Більше того, він повідомив про це російським "товаришам". Звичайно, білоруський президент історією з "вагнерівцями" явно скористається. Але у внутрішньополітичному плані. Принаймні, такий висновок можна зробити з вчорашньої зустрічі в білоруському ЦВК за участі всіх кандидатів у президенти, де їм було повідомлено, що у країні можуть відключити інтернет та обмежити масові заходи. І взагалі – в країні продовжують шукати іще 170 російських диверсантів. Зважаючи на той факт, що до виборів залишився тиждень, подібна позиція видається фінальною. Всі можливі переваги – розповсюдження підозри у виборців стосовно російської підтримки у опозиції, можливість обмежувати права й свободи виборців, демонстрація власної передбачливості й рішучості і навіть легкий імідж опонента Путіна у західних ЗМІ – все це Лукашенко вже отримав. А зайвий раз провокувати Кремль на неприємні заяви і дії білоруський президент, схоже, не збирається.

І єдиною справжньою інтригою в усій цій трохи трагікомічній історії залишається доля тих "вагнерів", які воювали на Донбасі і є громадянами України. Звичайно, прес-секретар Путіна Пєсков вже заявив, що Москва вважає всіх затриманих громадянами Росії і "не визнає їхнього українського громадянства".

Але навіть із тих паспортів, які показали білоруські телеканали, було видно, що немала частина цих "громадян" отримали свої паспорти в 2019 та 2020 роках.

Відповідно, при наявності чинних угод між Україною та Білоруссю про екстрадицію та взаємну допомогу у боротьбі зі злочинністю, Мінськ зобов'язаний передати "вагнерів" Києву. В цьому місці Лукашенко взяв паузу, вочевидь, очікуючи на позитивні результати свого переобрання. І залишаючи для себе можливість передати "вагнерів" до Києва у випадку, якщо проросійські організації в Білорусі спробують в якийсь спосіб зіпсувати йому цей процес.