Перші ластівки: Який санкційний сценарій почав реалізувати Захід

Витримавши менш ніж добову паузу після визнання Росією "ДНР" та "ЛНР", колективний Захід починає формулювати свою санкційну відповідь. Яка, з одного боку, не є одностайною та комплексною. Але, з іншого боку, навіть в наявному вигляді помітно скоротить можливості Росії в плані проектування сили поза її кордонами

Тарас Паньо
Журналіст відділу міжнародної політики
Перші ластівки: Який санкційний сценарій…
depositphotos

Попри те, що в Європи та США було чимало часу для формулювання санкційних пакетів для різних сценаріїв ескалації українсько-російського конфлікту, після вчорашнього "визнання Л-ДНР" Захід був вимушений взяти паузу, стосовно причин якої Depo.ua вже писав. Втім, вона не надто затягнулася. І сьогодні почала з'являтися більш чи менш достовірна інформація стосовно майбутніх антиросійських санкцій. Які, наразі, у виконанні різних держав Заходу істотно відрізняються.

Найбільш цілісною і жорсткою при тому виглядає позиція Великої Британії. Прем'єр-міністр якої наголосив, що "введення російських військ на незалежні території України прирівнюється до вторгнення. Росія заперечує Україну як країну та визнає її існування як смертельну загрозу для цілісності своєї країни". Зважаючи на сказане, Лондон готується діяти максимально жорстко.

В якості першого кроку, за словами Джонсона, Британія вводить санкції проти власника приватної інвестиційної групи Volga Group Геннадія Тимченка та проти російських олігархів, братів Аркадія та Бориса Ротенбергів. Усі три бізнесмени є членами "близького кола" Володимира Путіна, і нерідко виконують делікатні завдання російського президента. Наприклад, структури Аркадія Ротенберга свого часу ударними темпами будували Керченський міст до окупованого Криму. При тому це було не "жирне держзамовлення під розпил", а збитковий проект — оскільки Путін хотів "якісно і швидко".

Також під санкції потрапили "Акционерный Банк Россия", "Промсвязьбанк", "Индустриальный Сберегательный банк", "Акционерное общество Черноморский Банк Развития и Реконструкции" і "Генбанк". Наразі складно сказати, чому були вибрані саме ці фінустанови — може йтися хіба що про активну роботу частини з них в окупованому Криму. Але дещо прикрим є той факт, що під санкції не потрапили крупні російські банки, на кшталт Сбербанку, ВТБ чи Газпромбанку.

Що стосується ЄС, то, за даними західних ЗМІ, там також готуються вдарити по банківському сектору Росії, ввівши санкції проти банку "Россия" та Промсвязьбанку, а також проти держкорпорації ВЭБ.РФ. Офіційний представник Єврокомісії Ерік Мамер заявив, що санкції ЄС стосуватимуться всіх осіб, які голосували за рішення про визнання "ЛНР" та "ДНР". Себто всіх без винятку депутатів російської Держдуми. Хоча для цього буде потрібна згода всіх без винятку європейських держав — включно, наприклад, з орбанівською Угорщиною. Що може становити певну проблему.

Як додаткові санкції можна розглядати рішення Німеччини призупинити на невизначений термін сертифікацію "Північного потоку-2". При тому, на відміну від санкцій проти банків та російських політиків, це рішення канцлер Шольц приймає одноосібно.

Що стосується санкцій США, то наразі прийнятий тільки їхній перший пакет, який забороняє ведення будь-яких фінансових чи економічних операцій з компаніями із "ДНР" та "ЛНР". Але вже сьогодні, ймовірно, цей пакет буде помітно розширений як персональними санкціями стосовно депутатів Держдуми, так і обмеженнями стосовно російських фінансових інститутів.

Іще один пакет санкцій, який, скоріше за все, буде більше чи менше повторювати європейський варіант обмежень, буде узгоджувати "велика сімка", і в такий спосіб до списку учасників приєднаються Японія та Канада.

Втім, тим список неприємностей для російської економіки не вичерпується. Оскільки "глава ЛНР" Леонід Пасічник заявив, що для відновлення його "держави" знадобиться приблизно 1,5 трлн руб. У "ДНР" іще не називали цифр — але вони однозначно не будуть меншими. Навряд чи Москва зможе вдовольнити всі ці "хотілки", але, в будь-якому випадку, витрати на утримання "республік" будуть вельми значними. Особливо, якщо світові ціни на вугілля, з якого на 70% складається експорт "республік", підуть донизу. Для прикладу можна взяти іншу "незалежну республіку", Абхазію, з субтропічним кліматом, багатим сільським господарством та елітними курортами. Яка, з населенням у 200 тисяч осіб, осіб щороку отримує з російського бюджету більше 100 мільйонів доларів. Екстраполюючи ситуацію на Донбас, цю цифру можна сміливо множити на 20. Додаючи до того кошти, необхідні для відновлення роботи затоплених шахт, міської інфраструктури, тощо.

Чи можна те, що відбувається, назвати адекватною відповіддю на російську агресію? З одного боку, санкцій наразі замало, і радикального руйнівного впливу на російську економіку вони не вчинять. Наразі оцінки експертів коливаються в районі втрати 1% ВВП.

Але різке скорочення бізнесових контактів, виведення іноземних (і російських) капіталів з Росії, яке триває другий день поспіль, зниження курсу національної валюти, витрати на утримання військ поза межами дислокації — все це мультиплікує вартість геополітичної авантюри Путіна. А точкові удари проти його олігархів, з конфіскацією їхніх закордонних активів, у разі продовження істотно зменшують потенціал Росії як для проектування сили за межами своїх кордонів, так і можливість здійснення масштабних інфраструктурних проектів, необхідних для утримання загарбаного. Але ключову небезпеку для Кремля, здається, становлять зараз не санкції Заходу, а сам Кремль. Наприклад, заяви російських посадовців про "газ для Європи по 2000 доларів", які в Німеччині та Франції вимушені сприймати всерйоз, підштовхують ЄС до активнішого виходу з газової залежності від Росії. Оскільки йдеться вже не про Україну, а про збереження власного промислового потенціалу та електорального рейтингу владних сил.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme