Посольство України в Єрусалимі: Чому Ляшко хоче залишити Україну без автокефалії

Пропозиція членів Радикальної партії стосовно перенесення посольства навдивовижу схожа на спробу дармового піару, який може дуже дорого коштувати Україні

Тарас Паньо
Журналіст відділу міжнародної політики
Посольство України в Єрусалимі: Чому Ляш…

Кінець непростого дня в українському парламенті порадував оригінальною ініціативою. Зокрема, стало відомо, що ціла група із 17 народних депутатів зареєструвала у парламенті проект постанови про звернення ВР до президента стосовно перенесення українського посольства в Ізраїлі до Єрусалима.

Тексту проекту постанови на сайті Ради поки немає — втім, вся суть пропозиції, яку передали на розгляд у відповідний комітет, зрозуміла й без того.

Дещо насторожують особистості авторів проекту — всі вони депутати від Радикальної партії Олега Ляшка. Яка дотепер в активній участі у формуванні міжнародно-політичної позиції України помічена, за малим винятком, не була. І стосунки представників якої з Ізраїлем до сьогодні обмежувались періодичними курортними вояжами.

Звичайно, прозорі натяки стосовно можливого перенесення української амбасади робили власне представники Ізраїлю. Зокрема, міністр у справах Єрусалиму та спадщини держави Ізраїль Зеев Елькін рівнісінько місяць тому в інтерв'ю українським ЗМІ заявляв, що в уряді Ізраїлю "дуже сподіваються" на те, що Україна прийме рішення перенести своє посольство.

А також зазначав, що такий крок зустрів би позитивну оцінку США, і навіть обіцяв "будь-яку організаційну і також змістовну допомогу" в разі позитивного рішення Києва.

Але тоді його пропозиція якось зависла у повітрі, тихо проігнорована як Банковою, так і МЗС.

Що і не дивно, оскільки перенесення посольства до Єрусалиму — це вкрай слизьке і неоднозначне рішення. Звичайно, США під керівництвом Трампа прийняли рішення про перенесення свого посольства до Єрусалиму — на тлі голосних протестів як з боку всіх без винятку мусульманських держав, так і з боку всієї Європи. І дотепер приклад США наслідували тільки Гватемала та Парагвай. При тому останній, перенісши посольство до Єрусалиму, менш ніж за півроку повернув його назад у Тель-Авів. Що викликало цілком сподівану сварку з Ізраїлем, яка завершилась закриттям уже ізраїльського посольства у Парагваї. Якийсь стриманий намір перенести посольство до Єрусалиму демонструє ще Чехія — але далі декларацій справа наразі не йде. Австралія, де перенос також розглядався, в результаті прийняла негативне рішення.

Про рівень підтримки ідеї перенесення столиці Ізраїлю говорить,наприклад, той факт, що коли в грудні 2017 року Генасамблея ООН ухвалила резолюцію, яка засудила визнання Єрусалима столицею Ізраїлю, проти проголосувало цілих вісім країн. Серед яких — США, Ізраїль, Гватемала, Гондурас, Маршалові острови, Мікронезія, Науру, Палау і Того. Вражає, правда? Чимось схоже на список тих, хто визнавав Абхазію з Південною Осетією. Замість США та Ізраїлю там була Росія, а от Науру теж фігурувало.

І за цю слизьку геополітичну тему беруться прості хлопці й дівчата із Радикальної партії. Вони не розуміють, а якщо розуміють, то ігнорують той факт, що для України загалом ситуація тут безвиграшна. Якщо ВР ухвалить пропозицію, а президент України її відхилить — це означатиме погіршення стосунків як зі США, так і з Ізраїлем. А якщо навпаки, схвалить і перенесе посольство — це призведе до різкого погіршення стосунків зі всіма європейськими державами (проти визнання Єрусалиму столицею Ізраїлю послідовно виступали як Велика Британія, так і Франція з Німеччиною) — і повну катастрофу у стосунках з мусульманським світом. Зокрема, із Туреччиною, один із держслужбовців якої, за сумісництвом — патріарх Константинопольський, збирався надати українським православним Томос про автокефалію. Під тиском розлюченого начальства він цілком може й передумати.

Усього цього представники Радикальної партії або не розуміють — або розуміти не хочуть. А от що вони добре розуміють, що із цією темою вони гарантовано потраплять на сторінки преси, не тільки української, але й світової. До того ж - абсолютно задарма. Це, здається, і є головною причиною їхнього несподіваного захоплення геополітичною тематикою. Досить безглуздого, і для національних інтересів держави — вельми руйнівного.

Тому залишається сподіватися, що блискучу ініціативу радикалів десь тихо й непомітно поховають в глибинах комітету ВР із закордонних справ. А президент України не буде обирати, з ким зі стратегічних союзників України йому доведеться бити горщики задля кількох днів слави Олега Ляшка і компанії.

Більше новин про події в Україні та світі на Depo.ua
 

Всі новини на одному каналі в Google News

Слідкуйте за новинами у Телеграм

Підписуйтеся на нашу сторінку у Facebook

deneme